Гумор та сатира. Збірка
- Автор: Таксюр Ян
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее юмористическое
Электронная книга - «Гумор та сатира. Збірка». Краткое содержание книги:
После института служил в армии, потом преподавал историю, занимался самодеятельным театром. Сколько себя помню, всегда сочинял. Эта привычка сохранилась до сих пор. В 80-х и 90-х стал публиковать сатирические стихи, писать для эстрады, телевидения, анимации. Работал в газете.
Моё литературное имя Ян Таксюр. В Святом Крещении я — Иоанн. Крещение и приход к Православной вере считаю главным событием своей жизни. До того, как это произошло, долго блуждал среди духовных соблазнов своего поколения — от западных интеллектуальных игр до восточных «практик» и прочей ложной премудрости. Однако Бог очень милостив ко мне. Через падения и скорби я пришёл туда, где душа поняла: здесь мой дом.
У меня есть жена, дочь и сын. Вообще, я очень счастливый человек.
Влада як сенс, як мета,
Як критерій?
А це вже, пане гаранте,
Подвійна бухгалтерія.
От і виходить –
Злетіла наша юна демократія
Мов птиця,
А ви її – Указом із гаубиці!
Зазнала, голубка, спотворень
Ще змалку...
Вам «птічку нє жалко»?
P.S. Даруйте, що мало посилався на юридичні джерела. Втім, поезія – то більше емоції. Та й в історії з Указом без емоцій теж не обійшлося.
Небесний радник (сучасна фантастика)
На червоному небі було три сонця. Одне зелене і два синіх. Планета драків – високорозвинутих ящерів – була невеличка. Рослин обмаль. І тільки це червоне, трохи гнітюче небо надавало величі місцевій природі.
- Я впевнений, що їх треба розпускати, - говорив український астронавт Рома Заварич своїм скрипучим голосом, - Розпуск парламенту – це звичайна міжпланетна практика.
- Ха..,- втомлено видохнув Старий Драк, він же Верховний Шаман планети. Звук «ха» означав згоду після довгих коливань.
- Облиште сумніви, - вів далі Заварич, - мої експерти все прорахували. Ваші парламентарі вийшли з-під контролю, а це принижує вашу гідність.
-Ха...ха..,- знову сказав Старий Драк, а коли Рома згадав про гідність, єдине око, що блимало посеред обличчя Верховного Шамана, стало темно-червоним як небо. Потім Старий Драк підняв свій важкий, весь у зморшках хвіст і декілька разів роздратовано вдарив ним по чорній підлозі.
Болючі сумніви, мов тарантули, шкребли темну душу старого ящера. Але авторитет українських радників був надто високим в галактиці. Про вірність українців демократичним цінностям на планетах розповідали легенди.
Старий Драк ще трохи повагався, потім повільно підсунувся до червоної кнопки і з останніх сил натис на неї темно-зеленою лапою.
Десь за межами Скляного палацу, де сиділи Рома Заварич і Верховний Шаман, почувся страшний скрегіт. Потім щось гупнуло так, що здригнулося червоне небо. А вже за мить і український гість, і Старий Драк крізь прозору стіну побачили, що сталось.
З величезного ангару, що займав третину планети, вирвалася безліч місцевих депутатів із зеленими та чорними хвостами. Відчувши себе на свободі, вони кинулися пожирати своїми неситими пащами все, що бачили навкруг. Жахлива картина спустошення нещасної планети розгорталася швидко.
- Га..,- у відчаї простогнав Старий Драк, спостерігаючи, як останні дерева гинуть від депутатської саранчі.
Верховний Шаман подивився на Рому своїм почервонілим оком, і трьохпала кінцівка потягнулася до горла українського радника.
Рома був готовий до нештатної ситуації. Він відштовхнув лапу, кинувся до ліфту і за хвилину вже піднімався у своєму зорельоті. За вікном ілюмінатора оскаженілі парламентарі доїдали невеличкий гайок.
- Мабуть, наші експерти десь помилилися, - міркував Рома, - тільки де?
Він увімкнув систему допомоги, і жіночий голос механічно зачитав: «Планета драків. Парламентсько-шаманська республіка. Крім Верховного Шамана і депутатів, на планеті ніхто не проживає. Через патологічний апетит депутати приймають закони в окремому бункері...»
- А ми тих ящерів розпустили, - зітхнув Рома і раптом сердито плюнув у целофановий пакет. - Специфіка, блін!
В цей момент щось вдарило в зореліт. Це були тяжкі прокляття Старого Драка. Рома увімкнув захист і відчув себе в небезпеці. Настрій покращився. Попереду на нього чекала планета Урі та її гарант конституції.
- На цей раз проколу не буде, - думав Рома. - Все ж таки у мене диплом бакалавра, а у цих потвор диплому зроду не було. Та й сімнадцять проколів за місяць не так вже й багато, якщо згадати, скільки планет у нашому безмежному Всесвіті.
Рома хвацько потягнув штурвал на себе і заспівав старовинну баладу своєї далекої батьківщини:
«Несе Галя воду! Коромисло гнеться...»
Гарант вагається - зайчики хвилюються
«...дело есть у нас, в самый жуткий час...»
Живемо у хвилюючі дні. Щоранку майже фронтові повідомлення. Є коаліція! Немає. Підписали! Не підписали. Поділили все, чи щось залишилося? Питається, чого ми так смикаємося? Звісно чому. Кадри вирішують усе. Поставиш якогось кадра, і все! Гаплик! Або, навпаки – повний розквіт.