Блискавка

Василь з Олегом зайшли в приміщення лікарні на першому поверсі, зупинившись біля реєстраційної, де сиділа жінка, гортаючи якісь папери і не звернувши на новоприбульців ніякої уваги.

– Перепрошую, – звернувся до неї Василь. – Де знаходиться 26-та палата?

– На другому поверсі, по коридору направо, – відповіла жінка.

– Дякую вам.

Вони піднялися по сходинкам на другий поверх і зупинилися біля дверей палати. Василь взявся за ручку дверей, щоб їх відкрити, але капітан зупинив його.

– Перш ніж ми зайдемо в ці двері, я хочу тобі поставити одне запитання.

– Яке?

– Цьому хлопцеві можна довіряти? – спитав Олег.

– На всі сто відсотків, – упевнено відповів батько Софії. – Я його непогано знаю.

– Гаразд, – він штовхнув двері і вони обоє зайшли в палату, де на стільці біля ліжка сидів Мирослав і щось захоплено читав.

Він не відразу помітив відвідувачів, а лише тоді, коли скрипнули двері. Його погляд зупинився спочатку на Василеві, а потім перейшов на незнайомця високого зросту.

– Здраствуйте, – поздоровався хлопець.

– Доброго вечора. Я друг батька Софії Олег, працюю в органах. Я сподіваюся, що ви розумієте наскільки загрозлива ситуація виникла для Софії?

Мирослав поклав книжку на полицю і зручніше сів на стілець, трохи насторожившись.

– Розумію, – сказав він після деякої паузи.

Василь взяв вільний стілець і сів поруч з ними, щоб не пропустити жодного слова в цій розмові.

– Я дуже прошу вас розповісти мені детально, що трапилося із моєю Софійкою. Будь ласка, – його голос сильно тремтів і навіть здавалося, що він зараз не витримає величезний тягар, що так раптово впав на його плечі, і заплаче.

– Звісно, я все розповім, – сказав Мирослав, намагаючись його заспокоїти.

Олег мовчки на це дивився, ніяк не реагуючи, а терпляче чекав, що буде далі. Працюючи ментом, він дуже добре знав, що іноді краще дипломатично чекати і потім добитися свого, ніж поспішаючи, наламати дров і зіпсувати тим самим ситуацію.

– Це сталося в парку Шевченка, коли ми з Софією гуляли. Спочатку до мене пристав Денис, який теж хоче зустрічатися з Софією. Одним словом, між нами зав’язався конфлікт і він мене сильно побив.

Мирослав розповів усю історію від початку до кінця з усіма найменшими подробицями.

– Хто цей Денис, що тебе побив? – професійним тоном спитав Олег.

– Одногрупник Софії, який постійно до неї залицяється, але всякий раз безуспішно. Із-за дівчини у нас з ним виник конфлікт.

– А хто бачив, як викрали Софію окрім тебе?

– Ну… Денис, власне, і бачив… – відповів Мирослав упевнено. – Можливо ще хтось бачив із випадкових людей…