Гаррі Поттер і Смертельні реліквії (з ілюстраціями)
- Автор: Ролінґ Джоан К.
- Серия: Гарри Поттер #7
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
- ISBN: 978-966-7047-70-2
- Переводчик: Виктор Евгеньевич Морозов
- Жанр: Детское фэнтези
Электронная книга - «Гаррі Поттер і Смертельні реліквії (з ілюстраціями)». Краткое содержание книги:
- Це ще не все, - буркнув Гаррі і голосно покликав: - Крічере!
Щось гучно ляснуло, і ельф-домовик, якого Гаррі так неохоче перебрав як спадщину від Сіріуса, виник хтозна-звідки перед холодним і порожнім каміном: крихітний, пів-людського зросту заввишки, з обвислою складками блідою шкірою і білим волоссям, що густо стирчало з кажанячих вух. Він і досі носив на стегнах ту саму брудну ганчірку, що й у день їхньої першої зустрічі, а зневажливий погляд, яким він зміряв Гаррі, свідчив, що його ставлення до нового власника змінилося не більше, ніж його костюм.
- Хазяїне, - проквакав Крічер і низько вклонився, бурмочучи під ніс:
- Знову в старому будинку моєї хазяєчки зрадник роду Візлі з бруднокровкою...
- Я тобі забороняю називати будь-кого «зрадником роду» чи «бруднокровкою», - прогарчав Гаррі. Навіть якби ельф і не видав Сіріуса Волдемортові, Гаррі все одно вважав би, що ця істота з довгим, схожим на хобот, носом і налитими кров’ю очима мерзенна й бридка.
- Маю до тебе питання, - подивився Гаррі на ельфа й серце його закалатало, - і наказую відповідати правдиво. Зрозумів?
- Так, хазяїне, - Крічер вклонився ще нижче. Гаррі бачив, як беззвучно ворушаться його губи, поза сумнівом, шепочучи образи, які йому заборонили промовляти вголос.
- Два роки тому, - почав Гаррі, серце в якого мало не вилітало з грудей, - у вітальні нагорі був великий золотий медальйон. Ми його тоді викинули. Ти його вкрав?
На мить запала тиша, ельф випростався, щоб глянути Гаррі в обличчя. І сказав:
- Так.
- І де він зараз? - зрадів Гаррі, а Рон і Герміона аж засвітилися.
Крічер заплющив очі, ніби не хотів бачити їхньої реакції на його відповідь.
- Пропав.
- Пропав? - перепитав Гаррі, і вся його радість наче випарувалась. - Як це пропав?
Ельф затрусився. Він вагався.
- Крічере, - розлютився Гаррі, - наказую тобі...
- Манданґус Флечер, - проквакав ельф, не розплющуючи очей. - Манданґус Флечер усе вкрав: фотографії міс Бели і міс Циссі, рукавички моєї хазяєчки, орден Мерліна першого ступеня, келихи з родинним гербом і... і...
Крічер хапав ротом повітря. Його запалі груди швидко здіймалися й опускалися, а тоді він розплющив очі і так заверещав, що аж кров похолола в жилах.
- ...і медальйон, медальйон хазяїна Реґулуса, Крічер зробив погано, Крічер не зміг виконати його наказу!
Гаррі зреагував інстинктивно: коли Крічер нахилився до коцюби біля каміна, він стрибнув на ельфа й притис його до підлоги. Герміонин крик додався до Крічерового лементу, однак Гаррі перекричав їх обох:
- Крічере, наказую тобі заспокоїтись!
Він відчув, що ельф завмер, і послабив хватку. Крічер лежав пластом на холодній кам’яній підлозі, а з його булькатих очей рікою текли сльози.
- Гаррі, пусти його! - прошепотіла Герміона.
- Щоб він відчихвостив себе коцюбою? - пирхнув Гаррі, стаючи біля ельфа навколішки. - Думаю, не варто. Так, Крічере, кажи правду: звідки ти знаєш, що це Манданґус Флечер украв медальйон?
- Крічер сам бачив! - зойкнув ельф, а сльози стікали з його рила в рот, повний сірих зубів. - Крічер бачив, як він вилазив з Крічерової комірчини з повними руками Крічерових скарбів. Крічер сказав злодюзі зупинитися, але Манданґус Флечер зареготав і в-втік...
- Ти сказав, що це був медальйон «хазяїна Реґулуса», - допитувався Гаррі. - Чому? Де він узявся? Що з ним робив Реґулус? Крічере, сядь і розкажи мені все, що знаєш про цей медальйон і що з ним робив Реґулус!
Ельф сів, скрутився клубком, встромив мокре лице між коліна й почав гойдатися туди-сюди. Коли заговорив, голос його був глухий, однак цілком виразний у лункій тиші кухні.
- Хазяїн Сіріус утік звідси, то й скатертю дорога, бо він був поганий хлопець і мучив мою хазяєчку своїми брудними витребеньками. А от хазяїн Реґулус мав гідність. Він з пошаною ставився до доброго імені Блеків і до свого шляхетного чистокровного походження. Роками він говорив про Темного Лорда, що мав вивести чаклунів зі схованки, щоб керувати маґлами й тими, хто був маґлівського роду... а як йому виповнилося шістнадцять, хазяїн Реґулус приєднався до Темного Лорда. Він був такий гордий, такий гордий, такий радий служити...
- Минув рік, і якось хазяїн Реґулус зайшов на кухню побачитися з Крічером - хазяїн Реґулус завжди добре ставився до Крічера. І хазяїн Реґулус сказав... він сказав...
Старий ельф загойдався ще швидше.
- ...сказав, що Темному Лордові потрібен ельф.
- Волдемортові був потрібен ельф? - перепитав Гаррі і глянув на Рона й Герміону, спантеличених так само, як і він.