Загальні засади призначення покарання за кримінальним законодавством України
- Автор: Полтавець Валерія Володимирівна
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: РВВ ЛАВС
- ISBN: 966-8129-69-5
- Жанр: право
Электронная книга - «Загальні засади призначення покарання за кримінальним законодавством України». Краткое содержание книги:
Книга розрахована на викладачів, аспірантів, студентів і слухачів юридичних навчальних закладів і факультетів, а також на тих, хто цікавиться питаннями кримінального права.
Водночас на вибір міри покарання впливають не тільки пом’якшуючі й обтяжуючі обставини. Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК суд має враховувати всю сукупність загальних правил, насамперед ступінь тяжкості вчиненого й особливості особи винного. Тому необхідно погодитися з тим, що, "незважаючи на наявність у справі пом’якшуючих обставин, не виключено призначення максимального покарання, як і за обтяжуючих — мінімального"[366].
Підбиваючи підсумок аналізу обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, і правил їх урахування при призначенні покарання, можна зробити висновок про те, що врахування цих обставин відповідно до принципів призначення покарання і його мети має місце тільки за умови виконання таких вимог:
а) суд повинен суворо дотримуватися вимоги закону враховувати всі обставини вчиненого;
б) суд має право визнавати пом’якшуючою обставиною конкретну ознаку злочину, навіть якщо вона і не передбачена в ст. 66 КК;
в) суд не може визнати обтяжуючою таку обставину конкретного злочину, яка не передбачена в ст. 67 КК;
г) суд не має права при призначенні покарання визнати пом’якшуючою чи обтяжуючою таку ознаку, що передбачена в статті Особливої частини, за якою кваліфікуються дії винного. Цей висновок випливає з ч. 3 ст. 2 КК України;
ґ) суд повинен провести порівняльний аналіз пом’якшуючих і обтяжуючих обставин щодо їх впливу на загальну характеристику суспільної небезпечності злочину й особи винного;
д) питання про вибір міри покарання має вирішуватися тільки з урахуванням у сукупності всіх пом’якшуючих і обтяжуючих обставин, які наявні в конкретній кримінальній справі.
З огляду на сутність і значення досліджуваних обставин для індивідуалізації покарання думаємо, що є обґрунтованим розуміння їх як загальної засади призначення покарання, що має певну специфіку, і у зв’язку з чим доцільно змінити редакцію ст. 65 КК: урахування обставин, що пом’якшують або обтяжують покарання, виділити в самостійному пункті ч. 1 ст. 65 КК України.
Завершуючи аналіз п. 3 ч. 1 ст. 65 КК і враховуючи при цьому специфіку змісту правил, зазначених у цьому пункті, доцільно було б визначити кожне з них в окремому пункті ч. 1 ст. 65 КК України, виділивши пункти 3, 4 і 5:
”1) у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин;
2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину;
4) враховуючи особу винного;
5) враховуючи обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання".
Підсумовуючи аналіз загальних засад призначення покарання та їх значення, слід ще раз наголосити, що ними є передбачена в кримінальному законі система загальних правил, що ґрунтуються на принципах призначення покарання і є обов’язковими для суду в кожному конкретному випадку призначення покарання винному у вчиненні злочину для досягнення мети покарання.
Глава 3. Спеціальні засади призначення покарання, їх співвідношення з загальними засадами призначення покарання
Поняття спеціальних засад призначення покарання
Кримінальним кодексом України 2001 року було внесено істотні зміни в правове регулювання інституту призначення покарання, що зумовлено, як уявляється, необхідністю реалізації загальної концепції сучасного кримінального законодавства України щодо поглиблення диференціації та індивідуалізації відповідальності та покарання. У зв’язку з цим поряд з загальними засадами в чинному КК України фактично передбачено спеціальні правила призначення покарання, зміст яких зумовлений певними особливостями конкретних інститутів кримінального права. Так, у ч. 3 ст. 43 КК було визначено правила призначення покарання особі, яка вчинила злочин під час виконання спеціального завдання з попередження або розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, у статті 68 КК — правила призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, вчинений у співучасті. У статтях 70, 71 КК — правила призначення покарання за сукупністю злочинів і сукупністю вироків, а спеціальним правилам призначення покарання неповнолітнім присвячено ст. 103 КК. У зв’язку з цим перед наукою кримінального права постає проблема вивчення змісту й обґрунтування необхідності виділення спеціальних правил призначення покарання. Слід зазначити, що останнім часом, після прийняття нових КК, проблема спеціальних правил призначення покарання також почала привертати увагу вчених різних держав. Так, у Російській Федерації та Республіці Білорусь захищено дисертації: "Спеціальні правила призначення покарання за одиничний злочин у російському кримінальному праві"[367] та "Індивідуалізація покарання при його призначенні судом за російським кримінальним правом"[368] і Институт призначення покарання в кримінальному праві Республики Білорусь: системно-функціональний аналіз"[369].
366
Див. там само. — С. 149.
367
Дав.: Хамитов Р.Н. Специальные правила назначения наказания за единичное преступление по российскому уголовному праву: Автореф. дис…. канд. юрид. наук. — Казань, 2001.
368
Див.: Салихов З.М. Индивидуализация наказания при его назначении судом по российскому уголовному праву: Автореф. дис… канд. юрид наук. — Казань, 2002.
369
Див.: Шидловский А.В. Институт назначения наказания в уголовном праве Республики Беларусь: системно-функциональный анализ. Автореф. дис…. канд. юрид наук. — Минск: Беларус. гос. ун-т, 2002.