Фактологія. 10 хибних уявлень про світ, і чому все набагато краще, ніж ми думаємо
- Автор: Рослінг Ганс, Рослінг Уля
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: НАШ ФОРМАТ
- ISBN: 978-617-7682-58-4
- Переводчик: Ірина Ємельянова
- Жанр: Психология
Электронная книга - «Фактологія. 10 хибних уявлень про світ, і чому все набагато краще, ніж ми думаємо». Краткое содержание книги:
Наприклад, проста й хороша ідея вільного ринку може призвести до спрощеного твердження про те, що всі проблеми мають одну причину — державне втручання, якому ми маємо завжди протистояти; і що вирішення всіх проблем полягає у звільненні ринкових сил через зменшення податків та скасування правил, що нам слід завжди підтримувати.
Так само проста й хороша ідея рівності може призвести до спрощеного твердження про те, що всі проблеми викликає нерівність, із якою ми маємо завжди боротися; і що вирішенням усіх проблем є перерозподіл ресурсів, який нам слід завжди підтримувати.
Це дає нам змогу не думати. Ви отримуєте погляди й відповіді без вивчення проблеми з нуля, а ваш мозок може займатися іншими завданнями. Але такий підхід не працює, якщо вам подобається розуміти світ навколо. Якщо ви завжди за чи проти будь-якої ідеї, то не побачите інформації, яка не вписується у ваш ракурс бачення. Це поганий підхід, якщо ви хочете зрозуміти світ.
Натомість постійно випробовуйте улюблені погляди й ідеї на слабкість. Будьте скромними в оцінюванні вашого досвіду. Будьте зацікавлені в новій інформації, яка не вписується у ваш ракурс, а також в інформації з інших сфер. І замість того щоб спілкуватися лише з людьми, які згодні з вами, або збирати приклади, які підтверджують ваші ідеї, пошукайте людей, які суперечать вам, не згодні з вами та висловлюють інші погляди, які будуть чудовим ресурсом для розуміння світу. Я часто помилявся щодо стану світу навколо. Іноді побачити помилки мені допомагало протистояння дійсності, але кращим варіантом буде поспілкуватися з людиною, яка має інші переконання, і спробувати зрозуміти її.
Нічого страшного немає в тому, що в нас обмаль часу, щоб із кожного приводу формувати свою думку. Хіба не краще мати небагато переконань, але правильних, ніж багато хибних?
Я знайшов дві основні причини, чому люди зосереджуються на одному ракурсі, коли йдеться про розуміння світу. Першою є політична ідеологія, і ми поговоримо про неї трохи далі в цьому розділі. Друга причина — професійна.
Я люблю тематичних експертів, і дуже розраховую на них, коли намагаюся зрозуміти світ. Й усім раджу чинити так само. Наприклад, коли знаю, що всі експерти з демографії погоджуються, що населення припинить зростати на позначці 10–12 мільярдів, я вірю цим даним. Коли знаю, що історики, палеодемографи й археологи дійшли згоди, що до 1800 року в середньому жінка мала за п’ять дітей, із яких виживало лише двоє, я вірю цим даним. Коли знаю, що економісти не дійшли певної згоди про причини економічного зростання, це теж дуже корисно, бо я розумію, що в цій царині потрібно бути обережним: можливо, поки недостатньо потрібних даних або немає єдиного простого пояснення.
Я люблю експертів, але вони теж мають свої обмеження. Перше, і найочевидніше — кожен є спеціалістом лише у своїй сфері. Експертам це, можливо (ми всі експерти в чомусь), важко визнати. Ми любимо почуватися обізнаними, нам подобається почуватися корисними. Ми любимо відчувати, що наші спеціальні вміння роблять нас кращими загалом.
Але...
Знавці точних наук і розумники, які фанатіють від наукових обґрунтувань, мали такі самі низькі рейтинги в наших опитуваннях, як і будь-хто інший.
Високоосвічені люди (як читачі журналу Nature, одного з найкращих наукових видань) набирали так само мало балів, як і всі інші. А то й менше.
Люди, що мали надзвичайні знання й досвід в одній сфері, у наших опитуваннях опинялися на такому ж низькому рівні, як і всі інші.
Я мав честь узяти участь у 64-й зустрічі лауреатів Нобелівської премії в місті Ліндау та звернутися до талановитих молодих вчених і нобелівських лауреатів із фізіології та медицини. Вони були визнаною інтелектуальною елітою у своїй галузі, але на запитання про дитячу вакцинацію відповіли гірше, ніж люди зі звичайних опитувань: лише 8 % обрали правильний варіант. (Після цього я припинив сподіватися, що навіть блискучі фахівці хоч щось знатимуть у сферах, суміжних із галузями їхніх досліджень).