Гаррі Поттер і напівкровний принц

- Стривай, - пролунав чийсь голос у Гаррі під лівим вухом, і він раптом уловив той квітковий запах, що вразив його в Слизороговому підвалі. Озирнувся й побачив, що до них підійшла Джіні. - Чи я добре почула? Гаррі. ти виконував якісь вказівки, що їх хтось записав у твоєму підручнику?

Вона мала стривожений і сердитий вигляд. Гаррі миттю зрозумів, що вона мала на увазі.

- Нічого страшного,-заспокоїв він її притишеним голосом. - Це ж не якийсь там Редлів щоденник. Це просто старий підручник, у якому хтось там щось нашкрябав.

- Але ж ти виконав те, що там було написано? -Я просто скористався кількома порадами, записаними на полях. Чесно. Джіні, там не було нічого особливого…

- Джіні правду каже. - відразу повеселішала Герміона. - Треба перевірити, чи нема там чогось підозрілого. Тобто всі ці дивні інструкції… хтозна, хтозна…

- Стоп! - обурився Гаррі. виймаючи з сумки «Прогресивну методику зіллєваріння» й піднімаючи чарівну паличку.

- Спеціаліс ревеліо! - сказав він, легенько вдаряючи по палітурці.

Нічого не сталося. Книжка лежала собі, стара, брудна й пошарпана.

- Усе?! Задоволені?-роздратовано буркнув Гаррі.- А може, зачекаєте, чи не зробить вона сальто-мортале?

- Начебто все нормально. - завагалася Герміона, усе ще з підозрою поглядаючи на книжку.-Тобто це начебто й справді… просто підручник.

- Добре. Тоді я його ховаю. - Гаррі схопив книжку зі столу, але вона вислизнула в нього з рук і впала, розгорнувшись, на підлогу.

Ніхто в їхній бік не дивився. Гаррі нагнувся підняти книжку і аж тут помітив, що ззаду на палітурці, з самісінького низу, було ще щось нашкрябано тим самим дрібним нерозбірливим почерком, що й інструкції, завдяки яким він виграв пляшечку фелікс-феліціс, вже надійно сховану в шкарпетці у валізі нагорі: