Похід Українських Армій на Київ-Одесу 1919
- Автор: Капустянский Николай
- Год: 1946
- Язык: украинский
- Год: UNRRA Team 1066
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Похід Українських Армій на Київ-Одесу 1919». Краткое содержание книги:
Розділ VI
боротьба за підступи до Кам'янця з 8.VІІ. до 13.VІІ. і акції східніх дивізій
Групування червоних і їхні пляни.
Червоні на Кам'янецькому напрямку провадили акції бригадами колишньої Таращанської дивізії з деякими поодинокими полками.
На Жмеринському напрямку большевики зорганізували з різних частин, що там боролися, Жмеринську оперативну групу, підсиливши її невеличкою резервою з Києва, під загальним керуванням Штабу 44 дивізії. Вапнярська й Рахнянська групи складалися з частин 45 совєтської дивізії; її значно підсилено резервами спід Одеси. Ці війська були досить міцні й уперті під час боїв.
Червоне командування, як можна судити на підставі перехоплених у червоних документів, мало на меті:
а) як можна швидше захопити Кам'янець і відрізати нашу армію від Збруча й зносин із поляками, надто галичанами, поставити їх перед уже доконаним фактом і цим унеможливити ім перехід до Наддніпрянської армії. Цей маневр червоні переводили одноразово з політичними заходами перед урядом ЗОУНР, щоб перетягти його на свій бік (ці кроки трохи вплинули на галичан і заподіяли Урядові УНР чимало турбот запізненням їхнього переходу за Збруч).
б) Большевиків дуже непокоїв енергійний, повсякчас успішний наступ 3-ї дивізії; вона перетинала шляхи Одеса – Жмеринка.
в) Також, для зручного маневрування, червоним з'являлася потреба знову відібрати Жмеринку. Після захоплення ними Проскурова, для червоних було досить легко опанувати Жмеринкою.
Жмеринській большевицькій групі було поставлено завдання відтиснути нашу 2-гу дивізію на південний схід, ізолюючи її від Кам'янецької групи.
Треба зазначити, що понад Збручем сунулися на південь, до Гусятина, бригади мадярів. Вони намітили собі найдоцільніший і вельми корисний маневр: скінчити своє революційне мандрування по Совдепії і, приплинувши до рідного берега, там почати буржуазне життя на значні кошти, награбовані на безмежних просторах червоної Росії (їх потік було таки перепущено через Збруч).
Пляни Штабу Дієвої армії.
Штаб Дієвої армії намагався використати наближення ГА до Збруча та вжити частини цієі армії і за її допомогою знову відібрати Проскурів, якщо доведеться; врешті, не допустити червоних до Кам'янця і зберегти для розміщення ГА відповідні простори вільними від ворожої загрози. Також треба було вжити заходів, щоб червоні не розбили наших східніх дивізій (2-ї та 3-ї) й не було втрачено Нової Ушиці й Могилева – нашої нової бази, куди вже з Румунії почав настигати вогнеприпас і деяке технічне приладдя.
Розпорядження Штабу Д. Армії. Сх. ч. 1.
ШДА своїми розпорядженнями прагнув ось до чого:
1) Нашими частинами, що оперували на Кам'янецькому напрямку, просунутися спочатку на Ярмолинці – Городок, маючи уступом у Солобківцях частину своїх резервів, і цим безпосередньо прикрити Кам'янецький напрямок; 2) Ввійти в маневровий зв'язок із двома галицькими бригадами, які з району Підволочиськ – Сатанів, повинні наступати на Чорний Острів; 3) Далі вже малося на меті цими двома групами вести концентрований наступ на Проскурів.
3 й 2 дивізії активно прикривають Могилівський і Ново-Ушицький напрямки.
Події на Кам'янецькому напрямку з 7.VІІ до 10.VІІ.
На ділі ж на Проскурівському напрямку події відбулися трохи інакше:
1. Запорожці не перейшли в наступ, а провадили аж до 10-го включно збільшену розвідку на Ярмолинці й згромаджували свої порозкидані частини В районі Зіньків-Солобківці, поближче до Ярмолинець. Командувач Запорізької групи в цей період інтензивно провадив працю з ліквідуванням різних небажаних настроїв «на Запоріжжі».
2. Група СС здійснювала свій намір одірватися на 5-7 діб від ворога й упорядкуватися в районі Лянцкоруня. Вона залишила невеличкі відділи на південь від Фрамполя. Як звітували отаман Коновалець і пполк. Безручко, СС були ще не готові провадити бої з ворогом.
3. Волинська група, з причини перевтоми, майже втратила боєздатність, відходила назад і зупинилася на фронті Смотрич – Сл.Смотричівська. На Волинську групу прикро впливало, між іншим, скупчення на її запіллі біля Лянцкоруня СС. Штаб Волинської групи надіслав доповідь, що СС готуються вирушити за Збруч. Деяких козаків 28. п.п. СС за грабунки у Смотричу 8.VІІ затримала Юнацька Школа; з розпорядження групи СС, трьох із них розстріляно. Коновалець умів приборкати сваволю й бешкет. Надалі подібних випадків у частинах СС більше не траплялося.