Загублена земля. Темна вежа III
- Автор: Кинг Стивен Эдвин
- Серия: Темна вежа #3
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Переводчик: Елена Любенко
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Загублена земля. Темна вежа III». Краткое содержание книги:
Це край землі Роланда, так званого Околоміра. Вони довідались про те, що таких стежин всього шість, і всі вони випромінюють світло. У місці перетину цих променів в самому центрі Роланд сподівається знайти міфічну Вежу.
Після багатьох пригод Роланду вдається повернути в Околомір Джейка, хлопчика, яким Роланд пожертвував під час переслідування Людини в Чорному. У Джейка виявляються дві книги: одна із загадками без відповідей, інша – присвячена подорожі дітей на потягу. Джейк купив ці книжки в магазині Кальвіна Тауера, зловісного і таємничого персонажа.
Незабаром до героїв приєднується Ой, незвичайна істота, що нагадує єнота, собаку і борсука...
Кельвін Тауер підвів погляд від шахівниці.
— Вирішив усе–таки випити кави, о гіперборейський ман–дрівче?
— Ні. Я хотів спитати, чи знаєте ви відповідь на загадку.
— То питай, — запропонував Тауер і зробив хід пішаком.
— Її загадав Самсон. Отой кремезний хлопець із Біблії. Вона звучить так…
— «З їдячого вийшло їстивне, — процитував Аарон Діпно, знов крутнувшись на стільці, аби бачити Джейка, — а з сильного вийшло солодке». Така загадка?
— Ага, точно, — сказав Джейк. — А як ви здогадалися…
— Та трохи почитував. Послухай–но ось це. — Нахиливши голову назад, він заспівав соковитим мелодійним голосом:
Аарон підморгнув Джейкові й розсміявся, побачивши, як здивувався хлопчик.
— Це відповідь на твоє питання, друже?
Джейк дивився на нього круглими очима.
— Ого! Суперова пісня! Де ви її почули?
— Та Аарон їх усі знає, — відповів Тауер. — Він тинявся на Блікер–стрит раніше, ніж Боб Ділан навчився брати на своєму «Хонері» якісь ноти, крім відкритої соль. Звісно, якщо йому можна вірити.
— Це старий спіричуелс, — сказав Аарон, звертаючись до Джейка, а потім оголосив Тауерові: — До речі, тобі шах, жирдяю.
— Це не надовго, — відрізав Тауер і зробив хід слоном. Аарон миттю його побив. Тауер щось пробурмотів собі під ніс, і Джейку здалося, що сказав він «хрін тобі».
— Отож, відповідь — лев? — спитав Джейк.
Але Аарон похитав головою.
— Це лише половина відповіді. У Самсонової загадки подвійне дно, друже мій. Друга половина — це мед. Ясно?
— Мабуть, так.
— О'кей, тоді спробуй розгадати ось це. — Аарон на секунду заплющив очі, а тоді продекламував:
— Ич сучий сину, який розумний, — загарчав Тауер на Аарона.
Джейк думав–думав, але, так нічого й не надумавши, похитав головою. Він міг би поміркувати трохи довше (виявилося, що загадки — це захоплива штука), але щось наполегливо підказувало йому, що треба вже йти, що цього ранку в нього є інші справи на Другій авеню.
— Здаюся.
— Ні, не здаєшся, — сказав Аарон. — Це з сучасними загадками можна просто здатися. Але справжня загадка, малий, це не просто жарт. Це головоломка. Помізкуй трохи. Але якщо вже не зможеш знайти відповіді, то в тебе з'явиться причина навідатись сюди. А якщо потрібна ще одна причина, то ось вона: кава у цього жирдяя виходить смачнюща.
— О'кей, — сказав Джейк. — Дякую. Обов'язково.
Але вже на вулиці його охопила впевненість: він ніколи більше не ступить на поріг «Мангеттенського ресторану «Пожива для розуму»».
15