Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Классическая проза » Емілі в пошуках веселки
Емілі в пошуках веселки - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Емілі в пошуках веселки

Электронная книга - «Емілі в пошуках веселки». Краткое содержание книги:

Емілі подорослішала і скінчила своє навчання у Шрусбері. Тепер перед нею відкриваються нові можливості, якими вона неодмінно скористається. Вона, як і раніше, часом діятиме необдумано і нерозважливо, часом припускатиметься помилок, а часом чинитиме правильно, знаючи, що це завдасть їй болю. Щастя і горе, кохання і відчай, і, звісно ж, робота, яка не дає повністю в усе це зануритись і втратити себе - несподіваними та закономірними подіями сповнена вся книга. Які почуття протягом усієї трилогії плекали одне до одного Емілі, Ільза, Тедді, Перрі та Дін? Через що пані Кент була такою нещасною та звідки в неї на обличчі шрам? Як завершиться історія про Емілію Берд Стар з Місячного Серпа? Персонажі книги Емілі в пошуках веселки вже з нетерпінням чекають, щоб дати відповіді на ці питання.
Це третя книга трилогії Люсі-Мод Монтгомері  Емілі з Місячного Серпа.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 91
Перейти на страницу:

Але в кузини Бейли стало дурості на те, щоб написати ще й тітці Елізабет, і на родинній нараді я отримала прочухана. Тітка Елізабет не вірить у мою безневинність: вона наполягає, що тітонька Кейт — це точнісінька копія кузини Бейли. Після цього вона смиренно попросила мене (при тому, що тітка Елізабет і смиренне прохання — речі несумісні) не створювати карикатур на родичів у моїх майбутніх творах.

«Це не личить Мурреївні, — сказала тітка Елізабет уже у своїй звичній манері. — Заробляти гроші на виставлянні напоказ особливостей тих, хто бажає їй добра!»

Усе це означає лиш те, що збулося ще одне передбачення панни Роял. Чи ж мала вона рацію щодо всього іншого? Якщо так…

Але гірше за все було те, що кузен Джиммі після прочитання «Шкідливості звички» лише усміхнувся.

«Це таки справді не хто інший як стара Бейла, курчатку, — прошепотів він. — Гарно ти втнула! Ти справді змалювала її у тітоньці Кейт. Я впізнав її, ще й першої сторінки не дочитавши. Її завжди впізнаєш за носом». От халепа! Я примудрилася наділити тітоньку Кейт «прямим довгим носом». Не можу навіть заперечувати, що ніс кузини Бейли прямий і довгий. Людей страчували й через менш вагомі докази. Не було сенсу розпачливо волати, що про кузину Бейлу я навіть не думала. Кузен Джиммі лише кивнув і знов усміхнувся.

«Звісно. Таке краще тримати в таємниці. Варто тримати в таємниці будь-який твір, якщо він такий же чарівний».

Але найогидніше в усій цій історії те, що якщо тітонька Кейт справді така подібна до кузини Бейли Грант, то я не впоралася з задачею, яку поставила перед собою.

Що ж, принаймні тепер я почуваюся значно краще, ніж коли почала це писати. Це трохи втихомирило мої розпуку, обурення і розчарування.

Ось чому я вірю в чудодійну силу щоденника.

3 лютого 19…

Це був великий день. Мене прийняли одразу у трьох часописах. Один редактор навіть попросив мене надіслати йому декілька інших моїх новел. Якщо бути відвертою, ненавиджу, коли редактор просить мене надіслати твір. Це значно гірше, ніж надсилати їх з власної ініціативи. Приниження від відхилення після цього відчувається глибше, ніж коли повертають твій перший твір, бо до прохання редактора тебе ніби захищає покров анонімності.

І я дійшла висновку, що не можу написати оповідання «на замовлення». Це просто пекельне завдання. Я намагалася неодноразово. Редактор часопису «Молодь» попросив мене написати оповідання з кількома сюжетними лініями. Я написала, а він повернув його мені, вказуючи на помилки і прохаючи переробити. Я спробувала. Я писала і переписувала, перекреслювала, змінювала, доки мій рукопис не набув вигляду чорно-синьо-червоної клаптикової ковдри, створеної якимось схибленим. Врешті-решт я пішла в кухню й кинула до печі і оригінал, і всі свої варіації.

Після всього цього я маю намір писати лише те, що сама хочу. А редактори свої замовлення нехай пишуть самі!

Які ж яскраві цієї ночі зірки і молодик…

16 лютого 19…

Сьогодні мою новелу «Чого вартують кпини» надрукували у «Домашньому щомісячнику». Але вона стала лише «однією з багатьох» на обкладинці. Втім, щоб збалансувати цю прикрість, маю зауважити, що у «Днях дівоцтва» мене було названо «однією з широко відомих письменниць прийдешнього року». Кузен Джиммі довго раз по раз перечитував редакторові слова, і я ще довго чула, як він захоплено муркоче собі під носа «одна з широко відомих». Після цього він пішов до крамниці за рогом і купив мені нову «книгу Джиммі». Щоразу як я долаю черговий відрізок шляху під час сходження на альпійську вершину, він вітає мене новенькою «книгою Джиммі». Я ніколи сама не купую собі записників, бо це завдало б йому кривди. Кузен Джиммі завжди з трепетом і благоговінням споглядає стопку списаних книг на моєму письмовому столі, свято вірячи в те, що там, серед усякої всячини вперемішку з персонажами й описами, і приховані найдосконаліші зразки всіх жанрів літератури.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 91
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)