Байки Харківські
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 1972
- Язык: украинский
- Переводчик: Шевчук В
- Жанр: Древнерусская литература
Электронная книга - «Байки Харківські». Краткое содержание книги:
С и л а.
З рiзними природними нахилами i життєвий шлях рiзний.
Одначе всiм їм один кiнець — чеснiсть, мир i любов.
Байка 7. Орел і Сорока
Сорока Орловi мовила:
— Скажи менi, як тобi не набридне безперервно вихором крутитися на просторих небесних висотах — чи вгору, чи вниз, наче хиляєшся гвинтовими сходами?..
— Я нiзащо б на землю не спустився,— вiдповiв Орел, — коли б плотськi потреби не приневолювали мене до того.
— А я нiзащо б не вiдлiтала з мiста, — сказала Сорока, — коли б Орлом була.
— Я теж так робив би, — мовив Орел, — коли б лише був Сорокою.
С и л а.
Хто народжений до того, щоб бавитися вiчнiстю, тому приємнiше жити в полях, гаях i садах, анiж у мiстах.
Байка 8. Голова і Тулуб
— Як би ти жила, — спитав Тулуб Голову, — коли б з мене не витягувала для себе сокiв життя?
— Достеменно, — вiдповiла Голова, — але в нагороду тобi моє око як свiтло, а я допомагаю порадою.
С и л а.
Народ повинен володарям своїм служити i годувати їх.
Байка 9. Мурашка і Свиня
Свиня з Мурашкою сперечалися, хто з них багатший. А Вiл був свiдком i побiчним суддею.
— Чи ж багато у тебе хлiбного зерна? — спитала з гордовитою посмiшкою Свиня. — Ану-бо, з'яви, шановна панi...
— В мене повнiсiнька жменя найчистiшого зерна.
Як тiльки сказала це Мурашка, зареготали раптом щосили Свиня та Вiл.
— Хай буде нам за суддю пан Вiл, — проказала Свиня. — Вiн двадцять з лишком рокiв правив у великiй славi судiйство, i можна сказати, що вiн промiж усiєї своєї братi наймайстернiший юриста i найгострiший арифметик та алгебрик. Його благородіє зможе нашу суперечку легко вирiшити. Окрiм того, вiн досить управний, здається, в латинських диспутах.