Комедії
- Автор: Аристофан
- Год: 1980
- Язык: украинский
- Переводчик: Б. Тен
- Жанр: Античная литература
Электронная книга - «Комедії». Краткое содержание книги:
Комедії
1) Ахарняни. Переклад А.Содомори (1980)
2) Хмари. Переклад Б.Тена (1980)
3) Оси. Переклад В.Свідзинського (1980)
4) Мир. Переклад А.Содомори (1980)
5) Лісітрата. Переклад Б.Тена (1980)
6) Жаби. Переклад Б.Тена (1980)
Дікеополь
Тьху! Згадав-таки!
Його, його ганчір'я подаруй мені!
Евріпід
Гей, рабе, принеси-но руб'я Телефа.
Лежить воно десь зверху, на Фієстовім,
Там же й Іно є шмаття.
Раб
Бачу. Ось воно.
(Подає Дікеополеві).
Дікеополь
О всевидющий Зевсе, наскрізь бачиш ти,
Вдягни ж мене, як можеш, найнужденніше.
(До Евріпіда).
Якщо цей мотлох ти зичливо дав мені,
То хай вже цілість буде: подаруй іще
Місійську шапку, щоб укрити голову.
440 Я нині мушу жебраком прикинутись:
Собою бути - іншим видаватися.
Щоб глядачі пізнали з перших слів мене,
А ті, що в хорі, - щоб зостались дурнями.
Тоді ще я словами посміюся з них.
Евріпід
Бери. Тонкий і мудрий, бачу, задум твій.
Дікеополь
Щасливий будь, а Телеф... Ні, мовчатиму,
В мені промова, чую, визріває вже.
Ще б костура якого - й до побачення.
Евріпід
(даючи палицю)
Бери й покинь ворота твердокамінні!
Дікеополь
450 О серце, бачиш, як з двора женуть мене!
А я того, й того ще, і того хотів.
Тож причепись, уприся, докучай йому. [42]
Дай кошик надгорілий від світильника,
О Евріпіде.
Евріпід
Що ж ти з ним робитимеш?
Дікеополь
Та так, нічого. Варт би мати все-таки.
Евріпід
Це вже зухвальство! Геть-но,
геть з очей моїх!
Дікеополь
Гай-гай... Щасти тобі так само, як і матері.
Евріпід
(даючи йому дірявий кошик)
Ну геть же, геть од мене!
Дікеополь
Ще одну лиш річ
Прохаю в тебе: глечик дай надщерблений.
Евріпід
460 Візьми і йди вже! Гість такий - то нудь одна.
Дікеополь
(до себе)
А сам він скільки люду міг занудити!
Прошу востаннє, Евріпіде, милий мій, -
Дай отой глечик, що заткнутий губкою.
Евріпід
Зруйнуєш, чоловіче, всю трагедію!
Візьми і забирайся!
Дікеополь
Йду вже, йду тепер.
(Виходить).
Чекай... О горе! Ще забув я річ одну,
Потрібну до зарізу, Евріпідоньку.
Візьму її швиденько - і нема мене:
Зела сухого дай мені до кошика. [43]
Евріпід
470 Кінець. Бери вже. Прощавай, трагедіє.
Дікеополь
Ну все, пішов я. Бачу й сам, що надто вже
Терпінням величавим зловживать я смів.
(Повертається знову).
Пропав, пропав я! Річ якнайважливішу
Забув узяти. Милий Евріпідоньку,
Найкращий, найсолодший! Бий тут грім мене,
Коли до тебе просьбу мав би ще якусь,
Крім однієї, справді вже останньої:
Капусту дай ще, попроси у матері.
Евріпід
Це насміх. Зачиніте ж двері ковані!
Театральна машина повертається.
Дім Евріпіда зникає.
Дікеополь
480 О серце, без капусти йти доводиться.
Чи відчуваєш, на яку борню йдемо,
Поклавши за лаконців заступитися?
Вперед же, серце! Ось уже й мета близька.
Ти що? Снаги ж у тебе Евріпід улив
Доволі, тож кріпися, серце втомлене.
Туди прямуй-но, там, сміливо голову
Приклавши до колоди, чесно все скажи.
Сміліш! Тобою, серце, я захоплений.
Хор
Ну що скажеш нам?
490 І що вдієш тут?
Згубив сором ти,
згубив совість ти:
Для міста, у заставу давши голову,
Один-єдиний смієш всім перечити,
та ще й кирпу гнеш?
Давай, починай!
Ти ж сам - чи ж не так?
Просив слова в нас. [44]
ЕПІСОДІЙ ДРУГИЙ
Дікеополь
Ви, глядачі, не дуже ображайтесь тим,
Що я, жебрак останній, до промови став
У справах міста, і то де? В комедії.
50° Та доля правди не чужа й комедії.
Незвично, але чесно говоритиму.
Цим разом не засудить і Клеон мене,
Що при гостях на край свій наговорюю.
На цім Ленейськім святі нині - ми лише.
Гостей немає. Не ідуть з податками,
Й союзників не видно. На виставі цій
Лиш ми зібрались, чисті, пересіяні.
Метеки - це полова, сміття міст вони.
Щодо лаконців, знайте: їх ненавиджу.
510 Хай Посейдон Тенарський добре струсить їх,
Ще й крівлі їхні звалить їм на голову.
І в мене всенький виноградник стоптано.
Але скажіть-но - тут свої лиш, друзі всі, -
Чому лише лаконців звинувачуєм?
І серед нас не мало - я не місто все
На думці маю, чуєте, не місто все -
Людців облудних, підлих, шахраїв отих,
Лукавих, віроломних, що на все ідуть
І пильно слід мегарця скрізь винюхують!
520 уГЛедять поросятко, зайченя мале,
Часник, чи пучку солі, чи гарбуз який -
І все доносять: «Ось товар мегарський там».