Книга вигаданих істот
- Автор: Борхес Хорхе Луис
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-297-0
- Переводчик: Сергей Юхимович Борщевский
- Жанр: Классическая проза
Электронная книга - «Книга вигаданих істот». Краткое содержание книги:
Вирівнювач
Між 1840 та 1864 роками Батько Світла (якого також звуть Внутрішнім Словом) обдарував музиканта й педагога Якоба Лорбера{28} низкою велемовних одкровень про населення, фауну та флору небесних тіл, що утворюють Сонячну систему. Однією зі свійських тварин, знанням про яку ми завдячуємо цим одкровенням, є Вирівнювач, або Трамбувальник (Bodendrucker), що робить незліченні послуги на планеті Мірон, яку сучасний видавець праці Лорбера ототожнює з Нептуном.
Вирівнювач у десять разів більший за слона, на якого надзвичайно схожий. Він має короткуватий хобот і довгі прямі бивні; шкіра в нього світло-зелена. Масивні ноги — конічної форми; неначе конуси, встромлені в тіло. Ця стопохідна тварина вирівнює землю, йдучи перед мулярами та будівельниками. Її приводять у горбисту місцину, де вона все вирівнює своїми ногами, хоботом і бивнями.
Харчується Вирівнювач травою і корінцями та не має ворогів, окрім деяких комах.
Віслюк Триногий
Пліній приписує Заратустрі, засновнику релігії, яку й досі сповідують парси{29} в Бомбеї, авторство двох мільйонів віршів; арабський історик ат-Табарі{30} стверджує, що для повного зібрання його творів, увічненого побожними переписувачами, знадобилося дванадцять тисяч коров’ячих шкур. Відомо, що Александр Македонський наказав спалити їх у Персеполісі{31}, однак добра пам’ять священнослужителів урятувала найвизначніші тексти, а в IX столітті до них додалася енциклопедична праця «Bundahish»[8], що містить цю сторінку:
«Кажуть, що Триногий Віслюк стоїть посередині океану і що в нього три копита, шість очей, дев’ять пащ, два вуха й один ріг. Має він білу шкіру, споживає духовну їжу і сам є праведником. Два його ока — там, де й мають бути очі, ще два на тім'ї та ще два на потилиці; поглядом шести очей він упокорює та знищує.
З дев’яти пащ три — на морді, три — на потилиці, а ще три — у здухвинах… Кожне копито, коли Віслюк стоїть на землі, займає стільки ж місця, що й тисячна отара овець, а під нароснем на його нозі може маневрувати тисяча вершників. Що ж до вух, то вони здатні накрити весь Мазендеран[9]. Ріг у нього начебто золотий та порожнистий, з тисячею відростків. Цим рогом Віслюк здолає та розвіє всі підступи зловмисників».
Відомо, що бурштин — це послід Триногого Віслюка. У міфології маздаїзму{32} це добродійне чудовисько — один з помічників Ахура Мазди (Ормуза), начала Життя, Світла й Істини.
Вогняний Король та його кінь
Геракліт{33} напучав, що вогонь є первісним елементом, але це не означало існування вогняних істот, народжених з миттєвої та мінливої субстанції полум'я. Цей майже неймовірний задум узявся втілити Вільям Морріс{34} у «Кільці, подарованому Венері» з циклу «Земний рай» (1868–1870). Ось його рядки:
«Ці володіння належали великому повелителю в короні та з берлом. Білим полум’ям сяяло його, наче витесане з каменю, обличчя; але то мінився вогонь, а не плоть — бажання, ненависть і жах поймали його. Він сидів верхи на дивовижній тварині; то був не кінь, не дракон і не гіпогрифон: істота була і схожа, і не схожа на них, вона мінилася, мов образи химерного сну».
Можливо, в цих словах вчувається певний вплив зумисне двозначного уособлення Смерті з «Втраченого раю» (II, 666-73). На тому, що мало би бути головою, — корона, а тіло зливається з тінню, яку відкидає.
Гарпії
У «Теогонії» Гесіода{35} Гарпії — крилаті божества з довгими розпущеними косами, швидші за птахів і вітри; у третій книзі «Енеїди» це птахи з дівочими обличчями, кривими пазурами та повними нечистот шлунками, бліді від невситимого голоду. Вони спускаються з гір і плюндрують столи під час бенкетів. Гарпії невразливі та смердючі; вони галасливо пожирають, перетворюючи на послід, геть усе. Сервій{36}, коментатор Вергілія{37}, пише, що так само, як Геката{38} є Прозерпіною{39} в пеклі, Діаною{40} на землі та Луною{41} на небі, тому й зветься троїстою богинею, Гарпії є Фуріями{42} в пеклі, Гарпіями на землі та Демонами (Dirae) на небі. А ще їх плутають з Парками{43}.
8
Букв. «Первісне творіння» — загальна назва текстів космогонії зороастризму, викладених письмом пахлаві (прим. перекладача).
9
Мазендеран — провінція на півночі Персії (прим. автора).