Німа смерть
- Автор: Кучер Фолькер
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-9248-9
- Жанр: Исторические детективы
Электронная книга - «Німа смерть». Краткое содержание книги:
І знов Берлін. Весна 1930 року. Європейське місто, сліпучі вогні реклами, тріумфальна поява звукового кіно. Його вже називають новим мистецтвом. Але є й ті, для кого звукові фільми тільки дешеве потурання невибагливим смакам глядачів.
Конкуренція між звуковим і німим кіно стає все жорстокішою. І ось з’являється він — той, хто в ім’я «великого німого» здатен піти будь на що. Чи він просто прикривається цим?
Ґереон Рат намагається розплутати одночасно кілька загадок. І, звісно, знов ризикує і своїм життям, і своїм добрим ім’ям, і своєю кар’єрою. Ще крок — і відкриється правда… Чи то буде тільки новий поворот драми?..
— Надобридень! — привітався він, і Рат одразу впізнав дуйсбурзький діалект, на який завжди переходила його мати, коли бувала розлючена або п’яна — обидва стани траплялися нечасто.
— Ти вчора вранці знайшов отой дріт на знімальному майданчику. Комісара цікавлять подробиці. Покажи йому все. Мені треба повертатися до роботи.
Ледь промовивши, освітлювач моментально зник. Чоловік, якого Люденбах назвав Максом, кивнув і простягнув Ратові руку.
— Кріґ, — представився він.
— Як[29]?!
— Макс Кріґ.
— Гаразд, пане Кріґу, — Рат показав на прилад на стіні. — Могли б ви найперше пояснити мені, що це за важіль. І що то за дріт?
— Строго кажучи, тонкий дротяний шнур.
Кріґ показав на кабель, який, з’єднаний із важелем, через систему вушок і валків тягнувся в студійне небо — Рат не бачив, куди саме. Кудись у знайомий лабіринт зі сталевих риштовань і плах важкої тканини.
— Це громомашина, — пояснив Кріґ. — Вона здебільшого нам потрібна на зйомках «Бурі кохання». Звичайний театральний грім: залізні кулі гримотять по дерев’яних рейках. У готовому фільмі не відрізнити від гучання справжнього грому.
— Я гадав, що в кіно ці звуки записують пізніше, в уже готову картину.
— Все, що додається пізніше, вимагає додаткового часу і грошей. Белман — людина старої школи, театральної, він наполягає, щоб записували одразу все, що можна записати безпосередньо на зйомках. Грім — то ще за іграшки. Постріли, наприклад, набагато складніше, бо мікрофони витримують не завжди.
— Ви можете мені показати саму громомашину?
Макс Кріґ повів Рата за лаштунки, до великої дерев’яної конструкції заввишки з десять метрів — вона майже досягала освітлювальних риштовань. Перед конструкцією були встановлені два мікрофони.
— Вражає, скажіть? — похвалився Кріґ. — Машині вже п’ятдесят років. Вона зі старого театру Белмана. Перетягти її сюди і встановити завдало чимало клопоту.
Рот по-знавецькому кивнув.
— А як працює це чудовисько?
— Дуже просто. — Кріґ показав на верхівку дерев’яної конструкції. — Там залізні кулі. Коли ви їх випустите з ящика, вони гуркотітимуть донизу.
— Ви їх випускаєте отим важелем...
— Правильно.
— А чому важіль не стоїть безпосередньо на машині?
— Тому що, запускаючи грім, я маю бачити все, що відбувається на знімальному майданчику. Щоб увімкнути грім у належний за сценарієм момент, з точністю до частки секунди.
— Навіщо так точно?
— Бо грім відіграє вирішальну роль. Сказати б так: головну чоловічу роль... Як я можу пояснити, коли це видається божевіллям...
— Ви не уявляєте собі, наскільки божевільні речі випадає чути, коли працюєш у поліції, — сказав Рат.
— Зрештою, це не моя вигадка. Отже: граф Торвальд — це насправді Тор, бог грому, який закохався в звичайну жінку і тому приєднується до смертних у сьогоднішньому Берліні. Що, звісно, спричиняє певну плутанину. У будь-якому разі, щоразу, коли граф, тобто Тор, виявляє особливі почуття до жінки, коли він вперше розмовляє з нею, наприклад, коли вона дивиться йому в очі, чи дає йому ляпаса, тощо, розлягається грім. Щоразу сміх. А в останній сцені, коли вони нарешті цілуються, усі чекають грому, але він уперше не лунає. Тому що Тор став смертним заради неї.
— Звучить трохи божевільно.
— Це романтична комедія. З елементами містики. Белман вважає, це нова хвиля в кіно. Ось чому він хоче якомога швидше віддати «Бурю кохання» в прокат. Перше, ніж Монтана вийде з їхньою історією про Зевса...
— «Вражений блискавкою»? Це історія Зевса?
Кріґ кивнув.
— Наскільки я чув, так. Сценарій від того таки автора. Це дві різні історії, але в основі та ж сама ідея. Тому спрацьовує базове правило — хто перший встав, той вершки зняв.
— Або «останньому собаки литка рвуть».
Кріґ кивнув.
— Коли сталося нещастя з Бетті, я подумав, що все скінчилося і треба шукати нову роботу. Але Дреслер став знімати пропущені сцени з Евою, і — хоч я ще не бачив контрольних копій — дивно було, наскільки подібною вона видавалася, навіть голос, інтонації Бетті наслідувала досконало. Бідолашному Віктору це, либонь, нелегко було витерпіти, але він актор і знає, як грати свою роль, незалежно від того, як він почувається.
— Майснер знову знімався?
— Вчора.
— А де він сьогодні?
— Плівка в коробках, шеф його відпустив. Його ж, наче, у поліцію викликали? Я таке чув, принаймні.
Рат кивнув. Ні Белман, ні Оппенберґ не сказали йому всієї правди про свою конкуренцію. А Віктор Майснер? Відтермінування його допиту сьогодні спливає! Хто здатний зніматися в кіно, має бути здатним давати свідчення!