Нафта
- Автор: Пазолини Пьер Паоло
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-7233-7
- Переводчик: Юлія Вікторівна Григоренко
- Жанр: Классическая проза
Электронная книга - «Нафта». Краткое содержание книги:
«Я розпочав писати книгу, яка буде моєю справою протягом років, може, до кінця життя. Не хочу про неї розповідати…; досить сказати, що це щось штибу «підсумку» всього, що я пізнав, усіх моїх спогадів». Так Пазоліні описав свій останній роман, якому судилося лишитися незавершеним через несподівану й трагічну смерть автора. Роман «Нафта», розпочатий на початку шістдесятих, у часи світової нафтової кризи, робота над яким тривала аж до смерті письменника, у листопаді 1975 року, — це великий уривок того, що мало стати романом-monstruum, обсягом приблизно дві тисячі сторінок. Це відчайдушні розсліди людської природи, вивчення таємниць сексуальності й усе це на тлі розколу розквітлої Італії з її зухвалою економічною політикою та таємними змовами у владі.
(грецький текст)
Нотатка 36h
АРГОНАВТИ. КНИГА IV
(ПРОДОВЖЕННЯ)
Коротка подорож у Дамаск — Місто скупчилося, ніби величезний пагорб-бункер, на руїнах ярмарків, де цехи обмінювались товарами, та арабських сіл, на голих, брудних пагорбах, по яких бігають, виючи, собаки — Міністр закордонних справ ххх ххх у своєму убогому кабінетику, обставленому громіздкими меблями, ніби придбаними у лахмітника — Він зажурений — Увечері запрошує на коктейль, на вечірку, на якій будуть присутні дружини дипломатів, у яких не палають ані геніталії, ані бажання піднятися якнайвище кар’єрними сходами — Мовчать, зажурено — Молодий піаніст досить пристойно грає з нот якогось невідомого італійського композитора сімнадцятого століття — Дуже відома мелодія, нагадує неаполітанські пісеньки — Може, загальну млявість спричинив візит італійського міністра закордонних справ минулого тижня — Подорож у Пальміру, яку запропонували урядовці — Тенел та Лінкей у захваті — Собачий холод — Зранку геть увесь ніс усередині почорнів аж до самого горла, бо в кімнатах готелю топили буржуйками на нафті — Руїни Пальміри — На обрії показався знесилений Геракл — Повернення в Кувейт.
(грецький текст)
Нотатка 36i
АРГОНАВТИ. КНИГА IV
(ПРОДОВЖЕННЯ)
Медея тікає з палацу — Зустріч з Ясоном — Золоте руно у подарунок — Усі поїхали в Еритрею — Зійшли у єменському місті Аден — Застрягли в охопленому полум’ям аеропорту, звідки не вилетіти — В’їзна «Віза» — Величезне скупчення вулканів, біля підніжжя яких, на безмежних просторах, де є острови, перешийки, лагуни, пристані, маленькі острівці, простяглося убоге місто — Повсюдно помітні сліди війни — Стіни у будинках простих людей побиті на решето кулеметними чергами — Подекуди є сліди бомбардувань — Руїни — Великі склади пустують, у морському порту безлюдно (у брудному болоті порту лежить догори дриґом якийсь стародавній перський парусник) — Уздовж доріг постійно трапляються загорожі — Рогатки й поржавілі дротяні перегороди — На блокпостах стоять худющі єменські солдати — У колишньому колоніальному готелі порожньо — Безлюдний англійський клуб на березі моря — Оглушливо каркають круки — У пошарпаній готельній вітальні заступника міністра, чи щось таке, одягнений у сірий костюмчик та настільки брудні черевики, що аж серце стискається, проводить прийом.
(грецький текст)
Нотатка 36l
АРГОНАВТИ. КНИГА IV
(ПРОДОВЖЕННЯ)
Медея скандалить — Пекельний напад із плачем, скаргами, погрозами, ххх вибухами ненависті — Леонові наміри — «Поїздка» у рибальське селище, де вервечкою навколо рифу плавають акули, а над ними кружляють пташині зграї — Дві години дороги на джипі уздовж пляжу — «Дикунку» покинули там, напоївши віскі — Поспішний від’їзд до Адена — Доповнення до заповіту Орфея (який знайшли в його паперах на кораблі) — Визнання смерті за справжню мету подорожі — Кумедно, та для нашого Сикандара, Землею Мороку та Зулматом став Кувейт — Він поклався на інтуїцію й провів вечір у кварталі старого центру, нескінченно повному жалюгідних маленьких кав’ярень та невеличких готелів — Великі, вкриті пилюкою майдани кишать людьми — Тюрбани, бурнуси (Кувейт дуже консервативна країна) та джинси — Ще більш роїться навколо транспорту, на дорогах ні краплі асфальту, ні бруківки — Повсюдно старовинна пилюка — Судячи з уривка Орфея, всі молодики, що товпляться у кав’ярнях (там немає жодної жінки), озираються, радісно й владно посміхаючись, побачивши іноземця, як у казках «Тисячі й однієї ночі» — Це був би добрий знак.