Нафта
- Автор: Пазолини Пьер Паоло
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-7233-7
- Переводчик: Юлія Вікторівна Григоренко
- Жанр: Классическая проза
Электронная книга - «Нафта». Краткое содержание книги:
«Я розпочав писати книгу, яка буде моєю справою протягом років, може, до кінця життя. Не хочу про неї розповідати…; досить сказати, що це щось штибу «підсумку» всього, що я пізнав, усіх моїх спогадів». Так Пазоліні описав свій останній роман, якому судилося лишитися незавершеним через несподівану й трагічну смерть автора. Роман «Нафта», розпочатий на початку шістдесятих, у часи світової нафтової кризи, робота над яким тривала аж до смерті письменника, у листопаді 1975 року, — це великий уривок того, що мало стати романом-monstruum, обсягом приблизно дві тисячі сторінок. Це відчайдушні розсліди людської природи, вивчення таємниць сексуальності й усе це на тлі розколу розквітлої Італії з її зухвалою економічною політикою та таємними змовами у владі.
(грецький текст)
Нотатка 36с
АРГОНАВТИ. КНИГА III
Блакитно-бірюзові та сині мечеті Ісфахана — Дуже неформальний прийом у ххх ххх, де мешкає брат шаха — Голова походу розповідає Аргонавтам про свої плани — Приїзд в Абадан — Приїзд у Кувейт — Вітер вкриває місто піщаними вихорами — Ніби в Мілані туманної днини — Палаци шейхів схожі на пустельні намети — Розкішні холи закидані запиленими черевиками та не надто чистими шкарпетками — Навколо сотні телеків, і по всіх горлають одну й ту саму пісню Рамадана — Разом із старими худющими, як підлітки, арабами співають коротко стрижені хлопці у сірих штанях та білих сорочках — Плани Ясона заволодіти Золотим руном — це всього-на-всього його бажання — Нескінченні пообіддя у басейні ххх ххх, де жінки другосортних дипломатів, які, звісно, вихваляються тим, що знайомі з Медеєю, ходять виставляти напоказ свою, не знати емоційну чи снобістську, млость — Один з тих другосортних дипломатів розповідає про мороку через смерть якогось чоловіка — На сторожі біля всіх палаців стоять солдати-палестинці чи йорданці, ховаючи під беретом військового картаті хустинки з червоними квадратиками — Повернення в Абадан — Ніч у нічному клубі в компанії молодих іранців, викапаних італійців, а надто з Півдня — Іранське божевілля: вони всі навіжені — На головних майданах міста посаджено клумби, оперезані Черепашками та Купідонами — Пахне м’ятним чаєм (шершава м’ята плаває у склянці, ніби водорості) — Повернення в Ісфахан — Ясон зустрічається з братом шаха — Відбуваються похорони: дехто з молодиків швидесенько переносить чорні ноші, а решта, стоячи позаду, махає величезними віялами, зробленими, певно, з павичевого пір’я.
(грецький текст)
Нотатка 36d
АРГОНАВТИ. КНИГА III
(ПРОДОВЖЕННЯ)
Повертаємось у Кувейт — Вимушена посадка у Дубаї — дивовижно білий пісок, мабуть, найпрекрасніший у світі, та розлогі шапки височезних пальм — Вільно гуляють верблюди, їх ніхто не використовує, вони знову здичавіли — Страшенна невдячність верблюдам та їхньому віковому служінню людині — Англійка-німфоманка у портовому готелі ххх ххх — У неї широка нижня щелепа, блакитні очі, які витріщаються на опуклість на штанях кожного чоловіка, якого помітять — Бридка зухвала усмішка — У порту повнісінько древніх перських човнів — Приземкуваті, округлі, на верхніх палубах лежать килими, унітаз, ніби маленька дерев’яна клітка, висить на кормі, на носі розташований довжелезний дерев’яний ростр[105] — Вночі ватаги п’ють чай та грають на своїх інструментах — Повернення в Кувейт — Світ дипломатії: прийом, на якому присутні чимало з тих дам із снобістським гіпертонусом матки, очманілі та знесилені через своє палке бажання — Тільки й мови про кохання Медеї до Ясона, що ж до Золотого руна, то воно то тут, то там у пустелі, плямисто виблискує масним та ледь тремтливим гаряче червоним сяйвом.
105
Таран з металевим наконечником на носі корабля.