Дівчина, що гралася з вогнем
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #2
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5421-0
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Криминальные детективы
Электронная книга - «Дівчина, що гралася з вогнем». Краткое содержание книги:
Пізно ввечері у своїй квартирі вбито журналіста та його подругу, які вивчали канали постачання до Швеції секс-рабинь з Прибалтики та Східної Європи. Усі підозри падають на найдивнішу дівчину у світі з темним минулим — Лісбет Саландер.
Мікаель Блумквіст починає власне розслідування загибелі своїх колег і друзів, щоб знайти справжнього вбивцю і довести невинуватість Лісбет, яка колись врятувала йому життя.
По всій Швеції розпочато полювання на «вбивцю-психопатку», проте Лісбет Саландер не боїться кинути виклик усім — і мафії, і громадськості, і навіть самій смерті.
— Можна як-небудь тебе навідати?
— Не зараз.
Відкривши сумку, яку носила через плече, Лісбет дістала з неї якийсь папірець і простягнула Міммі.
— Я залагодила з кондомініумом усе, що стосується контракту. Найпростіше було вписати тебе як пайового власника, я написала, що продаю тобі півквартири за ціною в одну крону. Тобі залишилося підписати.
Міммі взяла простягнуту їй ручку, поставила свій підпис і додала дату народження.
— Це все?
— Все.
— Лісбет, взагалі-то я завжди вважала, що ти трохи дивакувата, але ти хоч розумієш, що віддаєш мені задарма півквартири? Я рада отримати це житло, але боюся, що коли-небудь ти раптом пошкодуєш про вчинене і між нами почнуться чвари.
— Не буде ніяких чвар. Я хочу, щоб ти тут жила. Я всім задоволена.
— Але так, щоб задарма? Безкоштовно? Ти божевільна!
— Ти стежитимеш за моєю поштою. Це була моя умова.
— На це в мене йтиме чотири секунди на тиждень. А ти іноді приходитимеш заради сексу?
Лісбет пильно подивилася на Міммі і через деякий час сказала:
— Так, буду, з радістю. Але це не входить до контракту. Можеш жити, як сама хочеш.
Міммі зітхнула:
— А я вже була зраділа, що дізнаюся, як живеться утриманці: коли хтось тебе утримує, платить за твою квартиру і час від часу навідується до тебе потай, щоб потрахатися в ліжку!
Вони трохи помовчали. Потім Міммі рішуче встала, пішла у вітальню і вимкнула лампочку без абажура, що горіла під стелею.
— Йди сюди.
Лісбет пішла за нею.
— Я ніколи ще не займалася сексом на підлозі в тільки що відремонтованій квартирі, де пахне фарбою і немає ніяких меблів. Таке я бачила у фільмі з Марлоном Брандо про одну парочку, там діло було в Парижі.
Лісбет покосилася на підлогу.
— Мені охота погратися. Ти хочеш?
— Я майже завжди хочу.
— Мабуть, я буду домінуючою стервою. Сьогодні я командую. Роздягайся!
Лісбет усміхнулася і роздяглася — це забрало десять секунд.
— Лягай на підлогу. На живіт.
Лісбет виконала наказ. Паркет був прохолодний, і шкіра в неї відразу ж взялася сиротами. Міммі зв’язала Лісбет руки її ж власною майкою з написом «You have a right to remain silent».[40]
Лісбет подумала, що це було дуже схоже на те, що два роки тому робив з нею адвокат Нільс Бісів Шкарбан Б’юрман.
На цьому схожість кінчалася. З Міммі Лісбет переживала приємне почуття очікування. Вона слухняно дала перевернути себе на спину і розсунути ноги. Стягнувши з себе майку, Міммі, як зачарована, роздивлялася її в темряві, захоплюючись її ніжними персами, а потім своєю майкою зав’язала Лісбет очі. Лісбет чула шурхіт одягу, а за кілька секунд відчула дотик її язика до свого живота і пальців до внутрішнього боку стегон. Такого сильного збудження вона не відчувала вже давно; міцно замружившись під пов’язкою, вона дозволила Міммі робити із собою все, що завгодно.
Розділ 08
В одвірок легенько постукали. Драґан Арманський підвів голову і побачив у відчинених дверях Лісбет Саландер, що тримала в руках дві філіжанки кави з автомата. Він повільно відклав ручку і відсунув від себе аркуш з донесенням.
— Привіт, — мовила Лісбет.
— Привіт, — відгукнувся Арманський.
— Ось прийшла вас навідати, — сказала Лісбет. — Можна увійти?
Драґан Арманський на мить заплющив очі, потім показав їй на крісло для відвідувачів. Вона поглянула на годинник — пів на сьому вечора. Лісбет Саландер подала йому філіжанку і сіла в крісло. Вони мовчки дивилися одне на одного.
— Більше року минуло, — заговорив Драґан.
Лісбет кивнула:
— Ти сердишся?
— А мені є за що сердитися?
— Я не попрощалася.
Драґан Арманський поворушив губами. Він ще не оговтався від несподіванки, але в той же час почув полегкість, дізнавшись, що Лісбет Саландер, принаймні, жива. Несподівано він відчув напад сильного роздратування й одночасно втоми.
— Не знаю, що й сказати, — відповів він. — Ти не зобов’язана доповідати мені, що ти робиш. Навіщо ти прийшла?
Голос його пролунав холодніше, ніж він хотів.
— Сама гаразд не знаю. Головне, хотіла просто побачитися.
— Тобі потрібна робота? Я не збираюся більше давати тобі завдання.
Вона заперечливо похитала головою.
— Ти працюєш в іншому місці?
Вона знову похитала головою. Очевидно, вона збиралася на думці. Драґан чекав.
— Я подорожувала, — сказала вона нарешті. — До Швеції я повернулася зовсім недавно.
Арманський задумливо покивав і подивився на неї уважно. Лісбет Саландер змінилася. Вона якось незвично… подорослішала, чи що, це позначалося і в її одязі, і в манері поведінки. І вона щось напхала в свій ліфчик.
40
Ви маєте право зберігати мовчання (англ.).