МАМА, ДОНЬКА, БАНДЮГАН

-Ні... Доньку мою вкрали... А ти про нормальні розмови...

Рибалка, зітхнувши, легенько ляснув жінку по щоці. Раз, другий, третій, вчетверте вдарив сильніше, Людмила зойкнула, але, здається, оговталася.

-Отак. Тепер сядь сюди, - Олег кивнув на стілець, жінка слухняно всілася. - А я присяду поряд. Я взагалі поряд, заспокойся. І по порядку. Оксана жива?

Запитання в лоба трохи збентежило Людмилу.

-Чому ти... Жива... Я думаю... Звичайно, вона жива!

-Бачиш, яка ти впевнена. Жива - вже добре. Вже менше проблем, уже, вважай, на одну третину ми їх перемогли.

-Кого - "їх"?

-Це вже інше питання. Хто її вкрав?

-Оцей, - Людмила простягнула Олегові візитку Жигуна Сергія, консультанта. - Він не сам викрадав, наказ віддав.

-Я його не знаю. Хто такий?

-Сто років би мені самій його не знати! Півтори години тому вперше побачила.

-Чого він хоче? Дівчаток-підлітків просто так у мам не крадуть.

-Не знаю, як пояснити у двох словах, - Людмила зосередилася, конспективно передала Рибалці зміст пропозиції Жигуна і наслідки, спричинені її відхиленням. Олег потер підборіддя.

-Отже, "чорні" бабки людям треба перетворити на "білі"?

-Прийом дійсно старий. Не виникне питання, звідки в них такі гроші. На одних документах позику оформляємо, на інших через певний термін оформляємо повернення з відсотками. На словах Жигун такого не казав, це видно з принесених ним паперів. Коли ти на подібних речах знаєшся, можу показати.

-Не тепер. Ваш банк нічого не втрачає?

-Окрім репутації. Як правило, подібні речі рано чи пізно проявляються. Крайньою, звичайно, лишуся я. Можна зробити фінт вухами: за пару місяців звільнитися. Бо на поверхню афере вилізе, коли почнеться велика піврічна перевірка різними комісіями. Такого добра, як перевіряльники, вистачає аж бігом.

-Ясно. Твоїм Жигуну і компанії точно скіпідаром жопи намащено, раз вони не витрачали час на тривалі переговори та вмовляння, а відразу взялися за Оксану. Отже, Людо, тебе вираховували і прораховували, - Олег знову пошкрябав неголене зранку підборіддя. - Тепер добре подумай, я тебе запитаю про одну досить дивну річ. І постарайся не бити мене по морді з ходу, наперед прикинь, наскільки таке можливо. Якщо навіть на піввідсотка - почнемо мусолити тему далі, - колишній опер подивився жінці просто в очі: - Чи не могла Оксана в світлі останніх подій якимось чином брати участь у організації власного викрадення? Не поспішай, сиди спокійно! Дівчині раптом стали потрібні гроші. Мама майже живе з коханцем, хто знає - раптом він взагалі переїде до неї. А донька твоя до того ж не так давно пережила шок, хто знає, наскільки вона тепер передбачувана. До того ж вагітна...

-Ти мелеш дурниці, - Людмила, попри його побоювання, істерики не влаштувала, сприйняла версію цілком нормально, Рибалці на мить здалося - жінка сама її десь у глибині душі проробляла. - Що до мене прийшли не випадково, вірю. Саме тому така конспірація. Боюся навіть по телефону говорити. А якби відразу після того, як цей консультант Жигун пішов, я вискочила і погнала шукати тебе, відсутність нагляду за мною не гарантується. Але Оксана тут ні до чого. Навряд чи вони знають навіть про її вагітність.