Семеро підземних королів

— А потім, що з ним робити?

— Якщо дракон не знадобиться вам у домашньому господарстві, — розсміявся Ружеро, — то ви його відпустіть, і я ручаюся, що він знайде дорогу додому.

Отже, настав сумний час розлуки. Еллі ще раз обняла і розцілувала друзів. Фред з усіма попрощався. Тотошко довго переходив з рук до рук, його пестили Страшило і Дроворуб, Лев ніжно потис йому лапу.

Провожатий усівся на шию ящера. Відлітаючі піднялися по драбині в кабіну, помахуючи руками багатотисячній юрбі.

— Прощавай, Еллі, — крикнув Дроворуб не стримуючи сліз, — прощавай! Моє серце відчуває, що ти покидаєш нас назавжди.

Любляче серце підказувало Залізному Дроворубові гірку істину. Але Лев і Страшило не хотіли з нею змиритися.

— Ні, — сказав Страшило, — наша Еллі ще повернеться в Чарівну країну!

І Лев на знак згоди кивнув великою кошлатою головою.

Гігантський дракон змахнув крилами, злетів підняв довкола себе вихор і швидко щез у блакитній далині неба.