Перегляд позитивного мислення: на основі нової науки про мотивацію

Наше дослідження продемонструвало, що БРПП однаково добре працює на рівні міжособистісних і професійних бажань. Я зі співробітниками досліджувала, чи може БРПП допомогти людям зменшити шкідливі прояви невпевненості в романтичних стосунках[145]. Така невпевненість спостерігається в багатьох людей: вони сумніваються, чи в їхніх партнерів таке ж сильне почуття до них, їх непокоять певні вчинки й слова партнерів. Коли є невпевненість, то й некривдна поведінка, як-от «не дзвонить регулярно» або «перепросив, що не зможе увечері прийти на побачення», здатна призвести до суперечок і тривалих конфліктів, чи навіть поставити подальші стосунки під загрозу. Починаються періоди невпевненості, коли людину обсідають неприємні думки і їй болить прикре відчуття незахищеності, адже нарешті вона починає піддавати сумніву щирість будь-якого підбадьорливого висловлювання партнера.

Ми запросили 127-х студентів, які принаймні протягом трьох місяців мали гетеросексуальний зв’язок, узяти участь у дослідженні «думок, почуттів і поведінки в романтичних стосунках». Під час першої лабораторної сесії ми попросили їх визначити притаманну їм поведінку у зв’язку з почуттям невпевненості в собі, якого вони хотіли б на наступному тижні позбутися, і що, як вони вважають, їм до снаги зробити. Учасники перерахували наступні види поведінки: «надто часті дзвінки, аби перевірити, де він знаходиться», «розпитування, із ким вона зустрічалася протягом дня», «перевірка його електронної пошти та сторінки у Facebook», «перевірка у телефоні журналу вхідних і вихідних дзвінків». Учасники визначили, наскільки часто вони вдавалися до такої поведінки. Тоді ми довільно поділили студентів на три групи. У першій студенти вдавалися до БРПП, у другій — робили зворотне контрастування, а третій групі ніяких вправ не пропонували.

Ми не давали студентам стратегію поведінки до вибору в судженні «якщо — то», а лишень запропонували й далі поводитися так, як вони це робили до появи відчуття невпевненості. Їхні зразки фреймів намірів імплементації включали: «Якщо я стану підозріливим, то й далі робитиму те саме» або «Якщо я ревнуватиму, то й далі робитиму те саме». Ми хотіли допомогти студентам активно позбуватися відчуттів, котрі породжували невпевнену поведінку. Ми розуміли, що, можливо, студенти й самі здатні виробити ефективні стратегії, але, заохочуючи їх продовжувати й ігнорувати стимули, ми пропонували їм стратегію поведінки, корисність якої вже підтвердило попереднє дослідження[146].