Перегляд позитивного мислення: на основі нової науки про мотивацію
- Автор: Еттінген Гебріел
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Наш формат
- ISBN: 978-617-7388-02-8
- Переводчик: Леся Герасимчук
- Жанр: Психология
Электронная книга - «Перегляд позитивного мислення: на основі нової науки про мотивацію». Краткое содержание книги:
Для психологів, коучів, керівників і всіх, хто мислить позитивно.
Студенти однієї групи вдалися до вправ із БРПП, використовуючи позначені ними елементи. Молодь із іншої групи виконала сліпу вправу, котра була структурно подібна до БРПП, але стосувалася іншої теми: позитивні й негативні випадки у стосунках із учителями в школі. Через тиждень ми перевірили, скільки вони випили за минулі сім днів. Студенти з групи БРПП брали участь у значно меншій кількості пиятик: у середньому 1,8 разів за тиждень проти понад 2,5 в контрольній групі. Просто виконуючи швидку ментальну вправу, особи, які хотіли змінити свою нездорову поведінку, одержали мотиваційний поштовх, котрий дав вимірюваний результат.
Подумайте про якусь звичку, пов’язану з вашим здоров’ям, якої ви хотіли б набути. Можливо, це здоровіша їжа, випалювання меншої кількості цигарок, довше перебування на повітрі, приймання ліків, які виписав лікар, восьмигодинний регулярний сон уночі. Спробуйте БРПП, припасовуючи інструкції, що є в останньому розділі, до вашого конкретного бажання щодо здоров’я. Переконайтесь, що це бажання можна виконати, хоч буде це непросто. Ви можете спробувати застосовувати БРПП протягом кількох днів, тижня, місяця, а можна й щодня чи кілька разів на день. Простежуйте, наскільки часто ви поводитеся так, як і хотіли (або відмовляєтеся від шкідливої звички). По змозі занотовуйте також динаміку мети, яку можна виміряти: схуднення у фунтах, милі пробіжки, спожиті калорії, випалені цигарки. Наприкінці обраного періоду згадайте патерни своєї нинішньої поведінки, а також обрані вами вимірювані цілі. Чи в правильному керунку змінилися ваші звички? Ви помітили істотний поступ? Ви можете бути приємно здивовані.
Наше дослідження продемонструвало, що БРПП однаково добре працює на рівні міжособистісних і професійних бажань. Я зі співробітниками досліджувала, чи може БРПП допомогти людям зменшити шкідливі прояви невпевненості в романтичних стосунках[145]. Така невпевненість спостерігається в багатьох людей: вони сумніваються, чи в їхніх партнерів таке ж сильне почуття до них, їх непокоять певні вчинки й слова партнерів. Коли є невпевненість, то й некривдна поведінка, як-от «не дзвонить регулярно» або «перепросив, що не зможе увечері прийти на побачення», здатна призвести до суперечок і тривалих конфліктів, чи навіть поставити подальші стосунки під загрозу. Починаються періоди невпевненості, коли людину обсідають неприємні думки і їй болить прикре відчуття незахищеності, адже нарешті вона починає піддавати сумніву щирість будь-якого підбадьорливого висловлювання партнера.
Ми запросили 127-х студентів, які принаймні протягом трьох місяців мали гетеросексуальний зв’язок, узяти участь у дослідженні «думок, почуттів і поведінки в романтичних стосунках». Під час першої лабораторної сесії ми попросили їх визначити притаманну їм поведінку у зв’язку з почуттям невпевненості в собі, якого вони хотіли б на наступному тижні позбутися, і що, як вони вважають, їм до снаги зробити. Учасники перерахували наступні види поведінки: «надто часті дзвінки, аби перевірити, де він знаходиться», «розпитування, із ким вона зустрічалася протягом дня», «перевірка його електронної пошти та сторінки у Facebook», «перевірка у телефоні журналу вхідних і вихідних дзвінків». Учасники визначили, наскільки часто вони вдавалися до такої поведінки. Тоді ми довільно поділили студентів на три групи. У першій студенти вдавалися до БРПП, у другій — робили зворотне контрастування, а третій групі ніяких вправ не пропонували.
Ми не давали студентам стратегію поведінки до вибору в судженні «якщо — то», а лишень запропонували й далі поводитися так, як вони це робили до появи відчуття невпевненості. Їхні зразки фреймів намірів імплементації включали: «Якщо я стану підозріливим, то й далі робитиму те саме» або «Якщо я ревнуватиму, то й далі робитиму те саме». Ми хотіли допомогти студентам активно позбуватися відчуттів, котрі породжували невпевнену поведінку. Ми розуміли, що, можливо, студенти й самі здатні виробити ефективні стратегії, але, заохочуючи їх продовжувати й ігнорувати стимули, ми пропонували їм стратегію поведінки, корисність якої вже підтвердило попереднє дослідження[146].