Лінкольн у бардо
- Автор: Сондерс Джордж
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-622-0
- Переводчик: Андрей Маслюх
- Жанр: Историческая проза
Электронная книга - «Лінкольн у бардо». Краткое содержание книги:
преподобний еверлі томас
LXV
Ту пожежу запалив я.
енді торн
Краду всьо шо погано лежить.
дженіс п. двайтсон
Я дарую їй брилянти і перли і розбиваю серце жінці і дітям і спродаю наш будинок шоб купити ше брилянтів і перлів а вона мене кидає заради містера голліфена — того шо має живіт як у свині і тільки скалить свої жовті зубиська і рже як той кінь?
роберт ґ. твістінґс
Шідесят акрів землі з добрим доходом і повний свинарник свиней і трийцять голів скотини і шість добрих коней і кам’яниця з кругляка в зимі тепла як колиска і славна жінка яка дивиться на мене як на ікону на стіні і троє файних хлопців які ловлять кожне моє слово і гарний сад з грушами яблунями сливами персиками — а батькові далі на мене начхати?
ланс дернінґ
От що мені недовподоби то це те що я така тупа! Ціле життя всі ставляться до мене так ніби я тупа. І так воно і є! Я тупа. Навіть шити і то мені тяжко. Тітонька яка мене виростила годинами сиділа зі мною і вчила шити. Роби ось так, люба, казала вона. І я робила. Один раз. А коли наступного разу треба було те саме робити, то тільки сіла, голку піднесла… і все. І тітонька казала господи дитино то вже десь хіба мільйонний раз тобі показую. І так зі всім, що б то не було. О, бачите, я вже й згадати не годна. Що то було. Що тітонька мені показувала, а я забула. Коли якийсь молодий чоловік пробував попідбивати клинці, то казав щось там на приклад про уряд, а я відповідала о так-так, уряд він такий, а от мене моя тітонька вчить шити. І він тоді аж на лиці мінявся. Бо кому то треба утримувати або любити таку тупу. Хіба що була б яка красуня. А я не красуня. Така собі, звичайна. Скоро стану вже застара, щоб хлопці приходили тут і нудилися, та й буде по всьому. І зуби в мене жовтіють, деякі і випадають. Але навіть коли ти самотня старша дама, то бути тупою все одно не солодко. На всіляких гостинах тільки сидиш сама біля вогню і всміхаєшся, ніби все добре, бо ж і так знаєш, що ніхто з тобою не хоче говорити.
міс тамара дулітл
Тягав сімдесятифунтові труби на Свот-Гілл Приходиш додому а руки пообдирані і всі в крові Гравій возив по дев’ятнайцять годин без перерви І дивіться яку маю винагороду Една з дівчатами тільки крутяться туда-сюда, сукні пообхляпували, мене доглядають Я завжди працював тяжко, але весело Як тільки оклигаю, то зразу й повернуся до роботи Мушу тільки на лівому черевику підошву поміняти І в Доґерті треба забрати те, що він мені винен Една про це не знає То я боюся, що так і не забере А гроші якраз дуже потрібні Я ж працювати не можу То якби ви були такі ласкаві їй переказати Щоб вона забрала Бо якраз то дуже потрібно Поки я не працюю і з мене їм жодної користі.
тобін мюллер-«борсук»
Містер Джонс Мелбурн таки повів мене у своїй садибі в якийсь закапелок і там недобре до мене торкався. Я був просто собі хлопець. А він же — пастор, поважна людина. То я й не перечив жодним словом, бо не міг, і про це не говорив. Ніколи. Нікому. І тепер хотів би поговорити. Хотів би поговорити про це і про…
веспер йоганнес
Спотикаючись і заточуючись, пришкандибали містер Декруа і професор Блумер, які внаслідок багатьох років взаємних лестощів зрослися докупи стегнами. Грубо відсунувши плечем містера Йоганнеса, вони нерівним кроком посунули прямо у двері.
преподобний еверлі томас
Свого часу я зробив чимало відкриттів, раніше у науковому пантеоні невідомих, та належного мені по праву визнання так ніколи й не здобув. Я вже згадував, які безмозкі були у мене колеги? Порівняно з моїми надзвичайно значущими дослідженнями їхні видавалися сущим дріб’язком. Проте якраз ті свої дослідження вони вважали страшенно важливими. І ставилися до мене як до якогось нікчеми. А я ж чудово усвідомлював, що насправді є постаттю доволі вагомою. Я написав вісімнадцять томів блискучих наукових праць, і в кожній із них виступав, по суті, першопрохідцем у таких царинах людських знань як… е-е…
Дуже перепрошую, але власне цієї миті я й не пригадаю чомусь, які саме галузі досліджував.
Зате дуже добре пам’ятаю ту останню ганьбу, коли, вже після мого відходу, але ще до того, як мене перемістили сюди (я був дуже схвильований і забарився у тому добре знаному клені), мій дім просто спустошили, а мої папери звалили купою надворі і…
професор едмунд блумер
Не нервуйтеся, сер.
Коли ви отак підскакуєте, мені боляче в тому місці, де ми зрослися.