Жлобологія
- Автор: Водичка Густав, Ешкилев Владимир
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Мистецька агенція «Наш Формат»
- ISBN: 978-966-97344-0-2
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Жлобологія». Краткое содержание книги:
Книга є рекомендованою для читання всім, хто вважає себе «інтелігентною людиною», «елітою нації», «душой народа», «знавцем істини», відданим адептом «масковского православія» та й, зрештою, кожному, хто хоч раз ставив собі запитання: «Чому в Україні з історією і з добробутом не склалося?».
У всіх текстах збережені особливості мовлення авторів. Уживання ненормативної лексики в окремих авторів не є самоціллю, бо дозоване і вмотивоване емоційністю розмови. Це є невід’ємною складовою діалогу і водночас відтворює авторську стилістику викладу думок. Кожен з авторів у природний для себе спосіб тлумачить певні філософські та культурологічні категорії, про які йдеться в роздумах.
Небажано читати цю книгу людям з обмеженими розумовими здібностями, спричиненими браком освіти, культури та виховання, адептам різних людиноненависницьких ідеологій, особам із ознаками політичної шизофренії та інших афективних станів, дітям до 18-ти років, а також людям із нестабільною психікою.
Жлоби й пани
Ми маємо велике щастя жити в православній країні. Православну церкву на Русі запровадило те ж татаро-монгольське так зване іго, категорично, вогнем і мечем насадивши тут християнство. Здається дивним, навіщо ж вони це робили — адже самі ж в Ісуса Христа ні разу не вірили. Не вірили, бо владна орда не може сповідувати непротивлення злу, а примушує сповідати своїх рабів. А попередні місцеві варязькі князі не змогли як слід насадити цю нову віру, відмовлялися не раз і не два від неї.
Що вони зробили, нові татаро-монгольські пахани? Віддали дві третини орних місцевих земель Церкві. Змусили отих автохтонних придурків навернутися на істинну віру — бо поставили нещасних селян в матеріальну залежність. Православні батюшки після цього пожвавішали й заборонили всі (!) музичні інструменти, і правильно, нічого цигикать. І дозволили тільки одностайний церковний хоровий спів. А всі ті акустичні інструменти з їхніми складними гармоніями, що апелюють до гіпофізупарафіянина, яко непотрібні лягли на кострища. Й дотепер, між іншим, анафема з них не знята. Спорт, танці, ігрища, театр, цирк — теж ще й досі під тією ж забороною. Абсолютно справедливо — анафема, все просто і ясно. Але Церква забороняє і гомносексуалізм, хоча всі патери — гоми... будемо відверті, і це навіть не шкодить вірі, а навпаки, гормонально її підживлює, бо гормони сперми не витрачаються марно на запліднення жінок, а циркулюють в замкнутому середовищі одностатевих.
Батько жлобства
Коли Йосип Віссаріонович Сталін правив, він винищував мільйони так званих мислячих людей і у свій спосіб став провісником всезагальної комуністично-глобалістичної ідеології. Статистика знищених, розстріляних, закатованих письменників в Україні: із 550 членів спілки письменників 350 репресовано. Це більше, ніж у всіх республіках СРСР разом узятих. Гинули й ті люди, які не хотіли одностайно йти в колгоспи чи працювати на шкідливому виробництві, не хотіли, бач, всезагальної індустріалізації. Сталін-більшовик переміг, бо сповідував закони більшості (так вони себе й називали — дебілшовиками), й дебільшість пішла за ним, і опинилася у фактично безоплатному виробництві.
Вінцем нашої теперішньої державності стало те, що до влади також прийшов рецидивіст із таких же грабіжників, «двічі несудимий». Який у власній персоні щасливо об’єднав слюсаря з проффесорєм. Зараз сперечаються щодо теперішнього рецидивіста про десятки його карних справ, що не дійшли до суду. І прекрасно, бо це людина — рішуча, не обтяжена морально, не хоче знати Ахматової, публічно демонструє свою відрубність від таких, хто знає Чехова з Шевченком, і будь-які рефлексії цьому чоловікові чужі. Недаремно (і ми це вітаємо!) в зонах мав поганяло «Хам», що в узвичаєній лексиці тотожне слову «жлоб».
От згадати б того ж державного антипода жлобам індуса Ганді — це жах якийсь. Він умів медитувати, сідав у позу лотоса. Це що таке? У нас ніколи такого не буде. Уявляєте, що наш Хам сідає в лотос? І тамечки медитує? Сталін-дебілшовик підготував собі чудового спадкоємця, гаранта найкращої одностайності.
Антижлобство. Інтелігенти духу
Треба українізувати фонетику, казати: не жлоб, а жліб. Бо це наш питомий провісник нової людини, який зможе продовжити цивілізацію з меншими витратами на різні побічні аберації. Пити лише те питво, яке легко можна продукувати мільярдами декалітрів, їсти лише ГМОняну їжу, яку можна виробляти з великих гмоняних врожаїв. Й дивує, що дехто такому добробутові активно опирається. Гмоняну й гімняну — а чого? Он же собаки їдять людське гімно й ніяка кастрація їх не бере. Слава Богу, людство почало пити сциклини, бо з них є цілюща уринотерапія, то логічно виникає: гімно ще цілющіше.
Антижлібство ж цього, бач, не бажає — тонкий прошарок отих природжених інтелігентів духу. Бо є ще інтелігенти навчені, на яких навчають вищі навчальні заклади. А є інтелігенти вроджені, навіть звичайні сільські люди, які наділені тонкими відчуваннями.