Оповістки з Меекханського прикордоння. Схід-Захід [UK]

Лінія Вершників Бурі заклубочилася. Власне, вони мали два виходи: кинутися на чаардан, що спокійно стояв навпроти них, або розвернути коней і втекти від загрози, що наближалася. Мабуть, їм забракло доброго командира, когось, хто блискавично прийняв би рішення й видав відповідні накази, бо хоч земля і тряслася все сильніше, загін стояв на місці, мовби закоренився в землі. Тільки коли чари жереб’яра були зламані, кількадесят вершників рушило до відчайдушного наступу на загін Ласкольника. Решта досі стирчала на місці.

Свисток кха-дара розвернув чаардан і він також почвалав угору схилом долини. Після кількох різких команд всі вистроїлися у вузький подвійний ряд.

У мить, коли вони наблизилися до межі долини, з-за неї вирвалися панцирні хоругви. Стіна вершників розділилася по обидва боки чаардану й тупочучи копитами, фуркотячи плащами та зеленими хустками, ринула по схилу. Ті кількадесят кочівників, які переслідували загін Ласкольника, миттєво були стоптані й стерті в пил.

Чаардан зупинився. Цього разу без команди. Розвернув коней і встав з краю долини. Вид і справді був як із найкращих лож найкращого театру. Проте зараз не вони грали головну роль у цій драмі.Блискавки вже були розгромлені. Щоправда, вони чинили опір гвардійцям, що атакували, але, здається, лише тому що не мали іншого виходу. Ті неповні три сотні, які замикали пастку, переважно сиділи на конях, майже загнаних до смерті. А стосовно другого жереб’яра Ласкольник був таки правий — Сіра Мережа висотала з нього всі сили. Тож коли їх атакував Сьомий, він уже не зміг заплести її знову. Зрештою, може, він загинув під час першої навали, хтозна? У будь-якому разі жодні чари не засяяли над стіною вершників, тож за кілька ударів серця обидва загони перемішалися між собою, утворивши шеренги, що клубилися від людей, брязкали залізом і видавали нелюдські крики. Тільки побачивши тих, хто б’ється, Кайлін усвідомила, що свої півпанцирні хоругви Імперія озброювала та укріплювала на зразок Блискавок. Схожі кольчуги, шоломи, схожі шаблі й списи. «Якби не плащі й зелені хустини, важко було б зрозуміти, хто кого лупцює», — подумала вона кисло. Майже тієї миті атакуючі зламали лінію опору а’кеерів, а Вершники Бурі кинулися навтьоки.

Але тікати було нікуди. Через протилежний край долини перелітала нерегулярна, розкошлачена лінія строкатої кінноти. Вільні чаардани, з якими командир Сьомого підписав контракт, також приєдналися до розваги.

Дивлячись на швидкість, із якою падали кочівники, Кайлін сумнівалася, що хтось із нового загону встигне почубитися із се-кохландійцями. Коні, що брали участь у гонитві за чаарданом Ласкольника, були настільки загнані, що деякі з них просто ставали, звісивши голови. Перш ніж вершники встигали зістрибнути з сідел, їх змітали з кінських спин уколи списів або удари шаблями. Лише а’кеер, який захищав жереб’ярів, мав свіжих коней. Мабуть, саме вони й неслися на чолі втікачів.