Гаррі Поттер і напівкровний принц

- Дивися, - Ран захоплено переглядав свій розклад уроків. - у нас зараз «вікно», вільний урок.,, а тоді після перерви… В потім ще один по обіді… класно!

Вони повернулися до вітальні, майже порожньої якщо не зважати на півдесятка семикласників. Серед них була й Кеті Бел - вона єдина залишилася зі складу тієї ґрифіндорської квідичної команди, гравцем якої Гаррі став ще в першому класі.

- Я так і думала, що тебе призначать, молодчина, - вона вказала на капітанський значок у Гаррі на грудях.- Скажи, коли прийти на пробу?

- Не мели дурниць, - здивувався Гаррі, - тебе не треба випробовувати, я за п'ять років вивчив, як ти граєш…

- Не починай з цього. - застерегла вона. - Ти не знаєш - ану ж з'явився хтось значно кращий за мене. Уже не раз так бувало, що розпадалися чудові команди, бо капітани не хотіли міняти старих гравців або брали своїх друзів…

Рон трохи занепокоївся й почав бавитися з ікластою тарілкою, що її забрала в четвертокласника Герміона Тарілка облетіла вітальню, гарчачи й намагаючись погризти гобелени. Жовті очі Криволапика стежили за нею. а кати тарілка підлітала надто близько, він шипів.

Десь за годину хлопці неохоче покинули залиту сонцем вітальню й подалися в клас захисту від темних мистецтв, що був на чотири поверхи нижче. Чимось стурбована Герміона вже стояла там у черзі перед дверима зі стосом важких книжок.

- Нам на рунах завдали стільки домашньої роботи. - сказала вона Гаррі й Ронові. коли ті підійшли, - Реферат на тридцять сантиметрів, два переклади, я ще я повинна до середи оце все прочитати!

- Ганьба. - позіхнув Рон.

- Чекайте - чекайте, - образилася дівчина. - Можу закластися, що Снейп теж завалить нас роботою.

Тим часом відчинилися двері класу, і в коридор вийшов Снейп, жовтаве обличчя якого було, як завжди, облямоване розділеним навпіл чорним масним волоссям. Учні миттю стихли.

- Заходьте, - звелів він.

Гаррі оглянув клас. У ньому вже позначилася Снейпова особистість - стало похмуріше, ніж було досі, бо вікна завішували штори, а світло давали свічки. Стіни були прикрашені новими картинами, які зображали людей, що мучилися від болю, мали страшнючі рани чи дивно викривлені частини тіла. Учні мовчки посідали, розглядаючи темні й моторошні картини.

- Я вас не просив діставати підручники, - Снейп зачинив двері й сів за письмовим столом лицем до класу; Герміона швидко кинула примірник «Протистояння безлицим» назад у сумку, й запхнула її під стілець. - Хочу вам дещо сказати й вимагаю від вас цілковитої уваги.

Його чорні очі оглядали збентежені обличчя учнів, на лиці Гаррі вони затрималися на якусь частку секунди довше.

- Здається, цей предмет вам уже викладали п'ятеро вчителів.

«Здається, ніби це не ти, Снейпе, пильно стежив, як вони приходили і йшли, сподіваючись зайняти їхнє місце», - в’їдливо подумав Гаррі.