П'яте Правило Чарівника, або Дух Вогню
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «П'яте Правило Чарівника, або Дух Вогню». Краткое содержание книги:
Несан не піднімав очей і не вимовив більше ні слова, поки вони розвантажували віз. Він відчував себе останнім дурнем. І щохвилини подумки штурхав себе. Краще б він залишив свої мрії при собі. Йому страшно хотілося взяти свої слова назад.
Перш ніж вони зняли з воза останній вантаж, Беата схопила його за руку і відкашлялася, ніби збиралася висловитися далі. Несан як і раніше не піднімав очей, твердо вирішивши вислухати все, що вона має намір висловити з приводу його дурості.
— Вибач мене, несан. Це моя мерзенна хакенська сутність змусила мене бути жорстокою. Я була не права, кажучи тобі такі злі речі.
— Ти правильно висміяла мене, — похитав він головою.
— Послухай, несан… У нас у всіх є нездійсненні мрії. Це теж частина нашої брудної суті. Ми повинні навчитися бути краще, ніж наші примітивні мрії.
Відкинувши волосся з лоба, він зазирнув у її сіро-зелені очі.
— У тебе теж є мрії, Беата? Справжні мрії? Щось, чого б тобі хотілося?
— На зразок твоєї дурної мрії стати Шукачем Істини?
Він кивнув. Дівчина відвела погляд.
— Думаю, це буде чесно, і ти в свою чергу зможеш посміятися наді мною.
— Я не стану сміятися, — прошепотів Несан, але вона як і раніше дивилася на біжачі по синьому небу хмари і, здавалося, не чула його.
— Мені б хотілося навчитися читати. — І дівчина скоса глянула на нього, бажаючи переконатися, чи не засміється він.
Він не засміявся.
— Я про це теж мріяв. — Несан озирнувся, чи немає кого поблизу. Ні душі. Нахилившись, він вивів на встеляючому дно воза бруду якісь значки.
Цікавість Беати пересилила несхвалення.
— Це літери?
— Це слово. Я його вивчив. Єдине, яке я вмію читати. Я чув, як на одному з бенкетів один чоловік сказав, що воно написано на руків'ї меча Істини. — Несан намалював риску під написаним у багнюці словом. — Він вирізав його на шматку масла. Щоб показати одній жінці на бенкеті. Це слово «Істина». Він розповів їй, що колись той, кого призначали Шукачем, був дуже шанованою людиною і творив добро, але тепер Шукачі — всього лише звичайні злочинці в кращому випадку і головорізи — в гіршому. Як і їх з Беатою предки.
— Як всі хакенці, — поправила вона. — Як ми з тобою. Несан не став сперечатися, тому що знав — вона права.
— Ось ще одна причина, по якій мені хотілося би стати Шукачем. Я б відновив добре ім'я Шукачів, яким воно було колись, щоб люди знову повірили в істину. Мені б хотілося показати всім, що хакенець теж може служити людям чесно і благородно. Це ж послужить на благо, правда? Хіба це не допоможе зрівноважити наші злочини?
Беата мерзлякувато потерла плечі, озираючись по сторонах.
— Мрії стати Шукачем — дитячі й дурні. Навчитися читати, — вона багатозначно знизила голос, — злочин. Краще тобі не намагатися навчитися більшому.
— Знаю, — зітхнув він. — Але хіба тобі ніколи…
— А магія — зло. І доторкнутися до чарівної речі все одно що вчинити злочин.
Вона швидко озирнулася на цегляний фасад за спиною і швидким жестом стерла написане слово. Несан відкрив було рот, щоб заперечити, але вона різко обірвала:
— Пора закінчувати розмову.
І поглядом вказала на верхні вікна. Несан підняв очі, і по спині у нього пробіг холодок. З вікна за ними спостерігав сам міністр культури.
Несан схопив баранячу тушу і пішов до кухонних дверей. Беата йшла слідом з гусаком в одній руці і мішком з горобцями в іншій. Обидва закінчили розвантаження в мовчанні. Неса жалкував, що сказав так багато, а вона — так мало.
Коли вони закінчили, він зібрався провести її до воза під приводом перевірити, чи не забули вони чого, але майстер Драммонд поцікавився цим сам, і Беата повідомила йому, що більше нічого не залишилося. Шеф-кухар ткнув несана в груди, звелівши дочистити котли. Потираючи груди, несан поплентався до бадей з мильною водою. Він озирнувся, щоб побачити, як Беата йде геть, в надії, що вона подивиться на нього і він зможе хоча б посміхнутися їй на прощання.
На кухні з'явився помічник міністра Шанбора Далтон Кемпбелл. Несан ніколи не бачив Далтона Кемпбелла — не представлялося можливості, — але непогано ставився до нього, тому що той начебто нікому не заподіював неприємностей. В усякому разі, наскільки було відомо Несану.
Нещодавно призначений на посаду помічника міністра, Далтон Кемпбелл був андерцем досить приємної зовнішності, з типово-андерським прямим носом, темноволосий і темноокий, з вольовим підборіддям. Такі подобалися жінкам, особливо хакенкам. Далтон Кемпбелл виглядав досить переконливо у своїй темно-синій шкіряній безрукавці, одягненій поверх синього дублету. І те, і інше прикрашали гарні гудзики.