Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.
- Автор: Телипко Владислав Эдуардович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Центр учбової літератури
- ISBN: 978-611-011-0154-7
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.». Краткое содержание книги:
Детально розглянуто усі 11 розділів коментованого Кодексу, особливу увагу приділено аналізу положень, присвячених позовному і наказному провадженням, а також новелам апеляційного і касаційного перегляду судових рішень та підставам і порядку перегляду судових рішень Верховним Судом України, виходячи з нової системи судоустрою України. Додаються тексти і витяги з текстів нормативно-правових актів з питань організації цивільного судочинства, а також рішення Конституційного Суду і постанови Пленуму Верховного Суду України, в яких узагальнено практику застосування судами окремих норм цивільного процесуального законодавства.
Мета коментаря - дати чітке системне уявлення про цивільний процес як врегульовану нормами цивільного процесуального права діяльність суду, що здійснюється в установленому законом порядку та визначається системою взаємопов'язаних цивільних процесуальних прав, обов'язків і цивільних процесуальних дій суду, органу державного виконання та учасників процесу з їх реалізації.
Видання розраховано на суддів та працівників суду, адвокатів, прокурорів, працівників інших правоохоронних органів, студентів, аспірантів і викладачів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також усіх, хто цікавиться питаннями організації і провадження судами справ в порядку цивільного розгляду.
Від точного та правильного перекладу залежить і виконання учасниками процесу своїх обов’язків, вчинення процесуальних дій відповідно до вимог закону. Перекладач, який заінтересований будь-яким чином у результаті справи, може свідомо перекрутити переклад, допустити неточність в інтересах однієї із сторін. Тому якщо є сумніви в об’єктивності перекладу, особа вправі заявити відвід перекладачу.
На нашу думку, для перекладача слід було б встановити додаткову підставу для відводу — недостатнє для правильного перекладу знання мови.
4. Одним із суб’єктів цивільного процесу, який також може бути відведений, є експерт, оскільки він також безпосередньо сприяє здійсненню правосуддя. Крім загальних підстав для відводу, передбачених в ч. 1 ст. 20, що встановлює підстави відводу судді, законодавець в коментованій статті встановлює додаткові підстави відводу експерта та спеціаліста, які обумовлені специфікою їх процесуального становища, як осіб, котрі є носіями спеціальних знань у певній галузі знань. Тому висновок експерта чи технічна допомога спеціаліста може істотно вплинути на результат справи. Залежність зазначених суб’єктів (службова чи інша, в тому числі і наявність родинних відносин) від будь-кого із заінтересованих осіб процесу є підставою для відводу так само, як і для інших учасників процесу.
Ще однією безпосередньою підставою для відводу як експерта, так і спеціаліста може бути їх некомпетентність, що проявляється в тому, що з’ясування обставин, які мають значення для справи, виходить за межі сфери їх спеціальних знань. Питання про відвід вищезазначених учасників процесу вирішує суд, що розглядає справу керуючись своїм внутрішнім переконанням та обставинами справи. Для вирішення питання про відвід суд виходить до нарадчої кімнати та постановляє ухвалу. З огляду на те, що часто думка судді може не збігатися з думкою інших учасників процесу (зокрема сторін в процесі), суд, відмовляючи у клопотанні про відвід з підстави некомпетентності, зобов’язаний мотивувати своє рішення і пояснити, чому вони (судді) не згодні з думкою особи, яка подала клопотання про відвід.
Попередня участь у справі як перекладача, спеціаліста або експерта не може бути визнана підставою для їх відводу, а щодо експерта та спеціаліста бути підставою, що підтверджує їх некомпетентність.
5. Згідно ч. 3 коментованої статті усі наведені в ній особи мають право вдруге брати участь у розгляді справи, але тільки в тій самій процесуальній якості. Тобто особа, яка раніше виступала в справі як експерт, не може брати участі в новому розгляді справи як перекладач або в якості іншого суб’єкта цивільного процесу і навпаки.
6. Додатково див. коментар до ст. 20 ЦПК.
Стаття 23. Заяви про самовідводи та відводи
1. За наявності підстав, зазначених у статтях 20, 21 і 22 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов’язані заявити самовідвід.
2. На підставах, зазначених у статтях 20, 21 і 22 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у справі.
3. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.
1. Інститут самовідводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів цивільного процесу, сприяє ефективному розгляду справи, перешкоджає затягуванню процесу і забезпечує правильне вирішення спору. Самовідвід — це обов’язок судді, секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача за наявності підстав для відводу заявити самовідвід.
Установлюючи правило про самовідвід, законодавець виходив із того, що є випадки, коли вказаним учасникам процесу відомі підстави для відводу, передбачені законом. Норма про самовідвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, попереджає можливість скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб’єктів, що з’ясувалися під час перевірки справи вищестоящими інстанціями.
Серед передбачених законом підстав до відводу (самовідводу) деякі мають безумовний (об’єктивний або очевидний) характер: участь судді у попередньому розгляді справи як свідка, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання; родинні відносини між суддями або між суддею та однією із сторін, третьою особою, представником чи іншими особами, які беруть участь у справі.