Гаррі Поттер і таємна кімната
- Автор: Роулинг Джоан Кэтлинг
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Год: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
- ISBN: 966-7047-34-2
- Переводчик: Виктор Морозов
- Жанр: Детское фэнтези
Электронная книга - «Гаррі Поттер і таємна кімната». Краткое содержание книги:
— Ось вона, — схвильовано мовила Герміона, знайшовши сторінку під назвою "Багатозільна на-стійка". Сторінка була прикрашена малюнками людей, які вже наполовину перетворилися на інших осіб. Гаррі щиро сподівався, що той лютий біль, який викривив їм обличчя, був тільки витвором уяви художника.
— Це найскладніша настійка, про яку я коли-небудь читала, — сказала Герміона, переглядаючи рецепт. — Мереживокрилі мушки, п'явки, м'ята і спориш, — бурмотіла вона, перебігаючи пальцем список компонентів. — Ну, це досить легко, усе це є в шкільній коморі, ми дамо собі раду. О… нічого собі! — молотий ріг дворога, — не знаю, де нам його й дістати? Покришена шкіра африканського змія бумсленґа, — і це буде непросто, — а ще, звичайно, частинка тієї людини, якою треба стати.
— Перепрошую! — гостро озвався Рон. — Що ти маєш на увазі? Я не питиму настою Кребових нігтів!
Герміона ніби його й не чула:
— Цим зараз не треба перейматися, ті частинки додають аж наприкінці.
Ронові мов заціпило й він обернувся до Гаррі, але того тривожило інше.
— Герміоно, ти хоч уявляєш, скільки нам усього треба вкрасти? У шкільній коморі точно немає покришеної шкіри бумсленґа. І що тоді — ламати Снейпів приватний сейф? Не знаю, чи це добра ідея.
Герміона з ляскотом закрила книжку.
— Ну, якщо ви боїтеся, то нехай! — розсердилася вона. Її обличчя розпашілося, а очі блищали яскравіше, ніж завжди. — Ви знаєте, що я не люблю порушувати правил. Але, як на мене, погрози всім, хто маґлівського роду, — то набагато гірше порушення, ніж виготовлення складної настійки. Але якщо вам байдуже — причетний до цього Мелфой чи ні, я одразу ж піду до мадам Пінс і віддам книжку!
— Ніколи не думав, що дочекаюся дня, коли ти будеш переконувати нас порушити правила! — здивувався Рон. — Гаразд, ми це зробимо. Тільки без нігтів, о'кей?
— А як довго треба готувати настійну? — поцінавився Гаррі, коли повеселіла Герміона знову розгорнула книгу.
— Ну, якщо м'яту треба збирати при повному місяці, а мереживні крильця настоювати три тижні, то, гадаю, вона буде готова десь за місяць. Треба тільки дістати всі компоненти.
— Місяць? — засмутився Рон. — Та за цей час Мелфой переб'є половину учнів маґлівського роду! — Але Герміонині очі знову небезпечно звузилися, тож він швиденько додав: — Але це найкращий план, який ми маємо. Отож — повний вперед!
Проте, поки Герміона виглядала, чи їм безпечно вийти з туалету, Рон прошепотів до Гаррі:
— Було б значно менше мороки, якби ти завтра просто збив Мелфоя з мітли.
Гаррі прокинувся в суботу ще вдосвіта і якийсь час лежав, думаючи про сьогоднішний матч із квідичу. Він хвилювався, уявляючи, що скаже Вуд, коли Ґрифіндор програє, і переживав, що буде, коли перед ними з'явиться команда на найшвидших у світі спортивних мітлах. Він ще ніколи так сильно не бажав перемоги над Слизерином. Пролежавши так з півгодини й відчуваючи, як тривожно стискається його серце, він піднявся, одягнувся й пішов снідати доволі рано. За довгим порожнім столом він побачив решту гравців ґрифін-дорської команди, які з напруженим виглядом збилися докупи.
Наближалася одинадцята, і вся школа рушила на стадіон для квідичу. Був досить паркий день, який обіцяв грозу. Рон з Герміоною підбігли, щоб
побажати Гаррі удачі, перше ніж він зайде до роздягальні. Гравці одягли яскраво-червону ґрифін-дорську форму, а тоді посідали, щоб вислухати традиційні передматчеві настанови Вуда.
— Слизерин має кращі мітли, ніж ми, — промовив він, — тут годі заперечити. Але ми маємо кращих гравців. Ми тренувалися ретельніше за них, літали і в погоду, і в негоду ("Що правда, то правда, — пробурмотів Джордж Візлі. — Я ще від серпня не був сухим"), тож вони ще проклинатимуть той день, коли дозволили малому слизняку Мелфою купити собі місце в команді.
Схвильовано здіймаючи груди, Вуд повернувся до Гаррі:
— Ти, Гаррі, повинен показати їм, що для ловця багатий батько — то ще не все. Гаррі, ти мусиш або впіймати снича раніше за Мелфоя, або померти. Сьогодні нам конче потрібна перемога! Нічого, окрім перемоги!
— Так що розслабся, Гаррі, — підморгнув йому Фред.
Коли ґрифіндорці виходили на поле, їх привітав гамір трибун; здебільшого лунали підбадьорливі вигуки, адже Рейвенклов і Гафелпаф бажали Сли-зеринові поразки. Проте слизеринці зняли теж чималий галас і засвистіли. Мадам Гуч, тренер з кві-дичу, попросила Флінта й Вуда потиснути руки, і капітани, обмінявшись загрозливими поглядами. Щосили стиснули один одного.