Історія польсько-українських конфліктів т.1
- Автор: Сивицкий Николай
- Серия: Історія польсько-українських конфліктів #1
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: ім. Олени Телыги
- ISBN: 966-7601-49-8
- Переводчик: Петренко Є
- Жанр: История
Электронная книга - «Історія польсько-українських конфліктів т.1». Краткое содержание книги:
Друга частина «Репресії Другої Речі Посполитої» охоплює період міжвоєнного двадцятиріччя і показує польсько-українські стосунки на основі авторського тексту, документів та інших публікацій, які підтверджують і доповнюють виклад.
З огляду на вищенаведене змушений стверджувати, що подальша акція розбирання замкнених церков у всіх випадках напевно буде викликати більш чи менш активну протестаційну акцію православного населення і потенційно становить загрозу безпеці у кожній місцевості.
Незважаючи на це, категорично стверджую, що залишені на підпорядкованій мені території замкнені церкви є обставиною, яка через постійне хвилювання православного населення і запалення їх настроїв на цьому терені національною пропагандою становить також постійну потенційну загрозу безпеці, збільшуючись з кожним роком, що вже сьогодні мушу оцінювати як небезпечніше, ніж можливі сутички через акції розбирання, які за відповідної організації апарату безпеки вважаю можливими для захоплення і ліквідації. ad 2. Протягом кількох років православне населення в Ошчові Грубешівського повіту, бажаючи відкрити храм, мало намір з цією метою перейти в уніатство. Але коли дійшли висновку, що цей план не має шансів до реалізації, відмовились від намірів.
У 1934 році Підляський єпископ вніс до воєводської управи прохання передати йому на костельні цілі церкву в Луківці Холмського повіту, про що доповіли міністерству 5.ІІ.34 р. Л. дз. Б2/36. У Луківці є 65 католицьких і 70 православних родин, до парафіяльного костелу в Угруску шлях 3 км, що змушує задуматись, чи єпископ міг мати план утворення в Луківці унійної парафії. За цю церкву просили також православні.
Крім цих двох випадків, не бачу наразі можливості утворення унійних парафій при планованих для призначення католицькому костелу храмах. ad 3. З висвячених під час війни на римо-католицькі костели в Люблінській єпархії 96 церков до цього часу належно не використовується 19. Це храми типу каплиць при окремих парафіяльних костелах без власного священика. Служба Божа відбувається в них тільки у певні дні.
Крім того, серед висвячених на костели церков 11 призначено на унійні парафії, а точніше — 9 у єпархії Підляській і 2 — у Люблінській, храми у Посадові продано у 1936 році за дозволом Люблінського єпископа.
З цього випливає, що істотні релігійні потреби католицького костелу не вимагають передачі цьому костелові жодних храмів.
Католицький костел на території Люблінського воєводства не проявляє активності у визнаннєво-асиміляційному напрямку; обставини для цього також не дуже сприятливі, оскільки православні віддані своїй вірі, а особливо східному обряду, доказом чого є закостеніння унійної акції, утримування православним населенням священиків у тих місцевостях, де немає храмів, вимога повернення висвячених на костели церков (Отроч, Бішча, ЗамЯ, Ходиванці, Шевня, Горишів Польський, Замость, Рейовець, Тарнаватка), факт заволодіння церквою, переданою Підляському єпископу в Бублі Старому, де було унійне приміщення, оволодіння замкненою церквою у Верешині, постійні прохання про відкриття замкнених церков і прохання про спорудження церков там, де вони були розібрані. ad 4. Протягом семи років православні намагаються отримати після уніатів такі церкви: 1) у Луківці, 2) у Бородиці, 3) Свєржах, 4) Моратині, 5) Голубі, 6) Хмельнику, 7) Копилові, 8) Стрільцях, 9) Жепліні, 10) Розтоці, 11) Панькові, 12) Новосілках, 13) Віткові, 14) Ярославці, 15) Вакійові, 16) Деканові, 17) Модрині, 18) Поболовицях.
Будь-які суттєві релігійні потреби віруючих як римо-католицького, так і православного сповідування не вимагають продовження передачі храмів на користь цим сповідуванням, але, якщо ми бажаємо остаточно і фактично довести до ліквідації проблеми непрацюючих замкнених церков, я подав Міністерству дня 16.111.37 проект призначення цих храмів, у якому запропонував передачу ще деяких храмів як православним, так і католикам і лише з метою, щоб зайве не дратувати як православних, так і костельні сфери в разі продовження розбирання решти храмів.
ВОЄВОДА /-/ Й. де Трамекурт
Додаток до Л: ППВз. II. 2/24/37 з дня 4.ХІІ.37 р.
Перелік храмів
№ п/п Місцевість Віддаль від Кількість Призначення