Магічний ніж

Ось таким є наш світ. Проте нам удавалося жити всупереч цьому прокляттю. Вони справжні паразити: не вбивають свою жертву, хоча й висмоктують із неї більшу частину життя. Але все перебувало у стані приблизної рівноваги — до останнього часу, до великого шторму. О, який це був шторм! Усе виглядало так, ніби весь світ ламається й розпадається на шматки. На пам'яті нашого народу таких штормів ще ніколи не було. А потім з'явився туман, що стояв декілька днів й огорнув, наскільки я знаю, весь світ, і подорожувати стало неможливо. А коли туман розвіявся, міста були повними примар — їх там були тисячі. Отже, ми втекли в гори або вийшли в море, але цього разу це не допомогло. Та ви самі все бачили. Тепер ваша черга. Розкажіть мені про свій світ, а також чому ви залишили його та прийшли до цього.

Серафіна відверто розповіла Джоакіму Лоренцу все, що знала. Було видно, що він — людина честі, і вона не бачила потреби приховувати від нього щось. Він уважно вислухав розповідь, іноді здивовано похитуючи головою, а коли Серафіна закінчила, він сказав:

— Я розповів вам про можливості наших алхіміків, про їх здатність відкривати шлях до інших світів. Так от, дехто вважає, що іноді вони з неуважності залишають двері відчиненими. Мене не здивувало б, якби я почув, що прибульці з інших світів час від часу знаходять ці проходи. Зрештою, ми знаємо, що цими вікнами часто проходять ангели.

— Ангели? — перепитала Серафіна. — Ви вже згадували їх, але ми ніколи не чули про ангелів. Що вони собою являють?

— Бажаєте послухати про ангелів? — промовив Джо-акім Лоренц. — Що ж, гаразд. Мені казали, що вони називають себе «бен елім», дехто також зве їх Сторожами. Нони не є істотами із плоті та крові, як ми, вони — істоти духовні. Або, може, їхня плоть є тоншою, легшою та чистішою від нашої — хто знає? Хай там як, на нас вони не схожі. Вони приносять послання з неба — таким є їхнє покликання. Іноді ми бачимо їх у небі — вони проходять крізь цей світ на шляху до іншого, мов світлячки, сяючи високо-високо над землею. У тиху ніч можна навіть почути шелестіння їхніх крил. Їхні інтереси суттєво відрізняються від наших, хоча у давні часи вони сходили на землю та мали стосунки з людьми — і навіть дуже близькі стосунки. Ви розумієте, про що я? Так от, коли після великого шторму прийшов туман, примари оточили мене на узвишші за містом Сант-Елія — я повертався додому.