Магічний ніж

Одягнена у грубі полотняні штани вершниця, що сиділа на коні по-чоловічому, не сказала відьмам ані слова. Вона, час від часу кидаючи короткі накази й геть ігноруючи дитячі сльози, з похмурим обличчям перс водила дітей у новий табір. Вечірнє сонце забарвило повітря золотавим кольором, у якому все довкола здавалося красивішим і величнішим, ніж насправді, а обличчя дітей, чоловіка та жінки мали такий вигляд, ніби всі вони були прекрасними, потужними безсмертними істотами.

Пізніше, коли вуглини багаття вже червоніли в колі попелястих каменів, а великі пагорбки спокійно лежали, освітлені місяцем, Джоакім Лоренц розповів Серафіні та Руті Скаді історію цього світу.

За його словами, колись він був повним радості. Міста були великими та пишними, а поля — доглянути ми та родючими. Голубими океанами туди-сюди снува-ли торговельні кораблі, а рибалки витягали з води сіті, повні тріски й тунця, окуня й кефалі. Ліси рясніли дичиною, а діти ніколи не голодували. На вулицях і площах великих міст можна було побачити послів із Бразилії та Беніну, Ірландії та Кореї впереміш із продавцями тютюну, комедіантами з Бергамо та провісниками долі. Вночі під увінчаними трояндами колонадами чи в освітлених ліхтарями садках зустрічалися закохані в масках, а в повітрі висів густий аромат жасмину та дзвеніли струни мандарон.

Відьми із широко розкритими очима слухали казку про світ, такий схожий на їхній і водночас зовсім інший.

— Але потім усе змінилося, — розповідав далі Джоакім Лоренц. — Триста років тому все повернуло на гірше. Дехто вважає, що звинувачувати слід Гільдію Філософів з Торе делі Анжелі — Башти Ангелів, що була розташована в місті, з якого ми сьогодні виїхали. Інші кажуть, що це Божа кара за якийсь великий гріх, хоча згоди щодо того, яким може бути цей гріх, ніхто так і не дійшов. Хай там як, невідомо звідки з'явилися ці примари, і з того часу вони не дають нам ані миті спокою. Ви вже бачили, що вони роблять. А тепер уявіть, що таке жити у світі, в якому є примари. Як можна поліпшувати своє життя, коли ні в кого немає щонайменшої впевненості в майбутньому? Будь-коли вони можуть забрати батька чи мати, і родина розпадається; якщо вони заберуть купця, піде за вітром уся його справа, а його наймані працівники відразу втратять робочі місця; а як закохані можуть покладатися на клятви одне одного? Коли з'являються примари, вся довіра і всі чесноти відразу залишають цей світ.