Системне тлумачення кримінального закону

Л. Чулінда зауважує на те, що з'ясування значення правової норми здійснюється з одночасним використанням правил і прийомів інших способів тлумачення, оскільки кожен ґрунтується на даних певних наук, зокрема, на здобутках лінгвістики і логіки, тому процес тлумачення має здійснюватися за законами логіки[415]. Водночас Л. Чулінда висловлює й інші думки з приводу логічного тлумачення. Відтак вона зауважує, що у процесі застосування логічного способу досліджуються внутрішні зв'язки між частинами нормативно-правового акта, логічна структура правових норм, використовуються засоби формальної логіки. Відповідно до логічної природи права загалом використовуються формально-логічні прийоми — логічний аналіз понять, аналогія, перетворення речення, доведення до абсурду, аргументи від протилежного тощо. У результаті таких операцій абстрактний зміст правової норми отримує більш конкретний, розгорнутий характер, наближений до певної ситуації[416].

Не можемо повністю погодитися із такою позицією науковця, оскільки дослідження зв'язків приписів чи законів здійснюється під час системного тлумачення і, як вже неодноразово ми зауважували, такі поняття, як структура, зв'язки та елементи у системі законодавства, характерні саме для системного тлумачення.

Будь-який із способів тлумачення може визнаватись як такий, що існує у разі наявності певних прийомів та правил, які будуть характерними лише для нього, оскільки це основна істотна ознака, яка відрізняє різні способи тлумачення кримінального закону. До таких прийомів у логічному тлумаченні О. Черданцев відносить: логічне перетворення, виведення норм із норм, умовиводи ступеня, умовиводи із понять, умовиводи за аналогією, умовиводи від протилежного, доведення до абсурду[417]. Позицію науковця у цьому випадку можемо лише підтримати, адже вона, на наш погляд, є достатньо обґрунтованою.

Щодо сфери застосування логічного способу тлумачення кримінального закону, то у разі можливості використання законів формальної логіки та правил логіки в інших способах тлумачення актуальними залишаються завдання розкриття змісту загального (норми права) під час застосування до окремого. Як зауважує О. Черданцев, загальний і абстрактний характер норм права залежить від використання законодавцем загальних і абстрактних понять, які потребують тлумачення і з якими інтерпретатор проводить мисленнєві операції (аналіз, синтез, визначення, поділ, порівняння понять та ін.)[418]. Видається, що логічний спосіб доцільно використовувати у разі проектування тих чи інших норм закону на конкретний випадок.