Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту
- Автор: Библия
- Год: 1963
- Язык: украинский
- Год: Видавництво ОО Василіян
- Переводчик: Іван Софронович Хоменко
- Жанр: Прочая религиозная литература
Электронная книга - «Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту». Краткое содержание книги:
12. Доброчинність 1-7, друзі й вороги 8-18
1 Чинивши добро, знай, кому чиниш, то й матимеш подяку за твої добродійства. 2 Чини добро побожному, то й знайдеш нагороду, - хай не від нього, зате від Всевишнього. 3 Не зазнає добра, хто упертий у злому, і хто милостиню не роздає з почуттям любови. 4 Дай благочестивому, за грішника ж - не обставай. 5 Чини добро смиренному, та не подавай нечестивому: відмов йому хліба, стримайсь від подаяння, щоб він, бува, не запанував над тобою; він бо тобі подвійним злом відплатить за всі ті блага, які ти йому сподієш. 6 Бо й Всевишньому грішники осоружні, і нечестивим воздасть він відплатою. 7 Подай же доброму, а за грішника не обставай. 8 Друга годі спізнати у щасті, зате ворог не укриється - при нещасті. 9 Коли щастить комусь, то вороги його сумують, зате ж як не щастить, то й друг відступається. 10 Ніколи не звіряйся своєму ворогові, бо мов мідь позеленіла - така й злоба його. 11 Навіть як смириться він і ходитиме похнюплений, все одно будь уважний і стережися його. Наче б дзеркало витирав ти - так із ним поводься, знай, що нашарування до кінця його не приховає. 12 Зблизу до себе його не ставляй, щоб зваливши тебе, не став він на твоє місце. Праворуч від себе його не садови, бо намагатиметься він ослін твій засісти, - тож ти кінець-кінцем слова мої збагнеш і сумуватимеш, повчання моє згадавши. 13 Хто заклинача пожаліє, коли гад його вкусить, та й усіх отих, які зо звірями взаемляться? 14 Тож так воно й із тим, хто грішному товариш і хто в його злочинах участь бере. 15 Годину він побуде з тобою, а похитнись - він тебе не підтримає. 16 Устами своїми ворог солодкий, а в серці задумує тебе в яму звалити. Очима своїми ворог просльозиться, а знайде нагоду, то й не насититься кров'ю. 17 Спіткає тебе лихо - перед собою знайдеш його: ніби допомагаючи, він тебе перехопить, 18 прикивне головою, сплесне в долоні, багато наторочить ще й вираз обличчя змінить.
13. Багатія треба стерегтися 1-8; також і князів 9-14; багатий та бідний 15-26
1 Хто смоли доторкнеться, той забрудниться, - хто гордому товариш, той до нього уподібниться. 2 Не піднімай вантажу, що тобі понад сили, - не вяжися з багатшим і сильнішим за тебе. Яке бо горщикові з казаном товариство? Цей ударив - а той і розбився! 3 Багатий кривдить та ще й покрикує, а скривджений бідний - перепрошувати мусить. 4 Як ти йому корисний - послугується тобою, а не матимеш нічого -він тебе й покине. 5 Як ти щось маєш, він співжитиме з тобою; призведе тебе до злиднів, - а й не журитиметься. 6 Як ти йому потрібний, він обдурить тебе: всміхнеться тобі, піддасть надії, балакатиме красно, спитає, чи чогось потребуєш; 7 присоромить тебе своїми бенкетами, щоб тебе ожебрачити двічі або й тричі, а нарешті - наглумиться, позирне й тебе кине, ще й головою над тобою покиває. 8 Тож зважай, щоб тобі у спокусу не втрапити й не зазнати пониження з-за власного безглуздя. 9 Позве тебе владика - збоку затримайся, тим то ще більш тебе він кликатиме. 10 Сам не втручайся, щоб тебе не виштовхали, а й не стій задалеко - щоб не забули. 11 Не намагайся з ним говорити як з рівним, і не покладайся на слова його численні, бо багатослів'ям він тебе випробує, а усміхавшись - тебе тим часом вивідає. 12 Безжалісний той, хто слів не зберігає: тобі він не поскнарить ні вдарів, ні кайданів. 13 Тому стережися й пильно зважай, бо ходиш ти разом із твоїм падінням. 14 Почувши це, не спи, а чувай; вік свій увесь люби Господа й вимолюй у нього твоє спасіння. 15 Усе живе любить собі подібне, і кожна людина - ближнього свого. 16 Кожне тіло до свого роду приєднується, і чоловік пристає до собі подібного. 17 Яке товариство ягняті з вовком? Ось так само й у грішника з побожним. 18 Що за мир між гієною та псом може бути? І що за мир між багатим та бідним? 19 Дикі осли в пустині - улови левів, ось так і здобич багатих - бідні. 20 Для гордопишного смиренність осоружна - ось так багатому й осоружен бідний. 21 Захитається багатий - його друзі підтримають; убогого, коли впаде, -відштовхнуть і друзі. 22 Спотикнеться багатий - усі біжать на допомогу; скаже дурницю - знаходять виправдання; а спотикнеться бідний, то йому ще й докоряють, коли ж розумно висловиться - ні у віщо оцінюють. 23 Заговорить багатий - усі замовкають, і мову його аж під хмари підносять; а бідний промовить - спитають: «Хто це?» - і коли спотикнеться, то його й з ніг зіб'ють. 24 Добре, коли багатство без гріха; убозтво ж погане лиш у мові безбожника.