Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту
- Автор: Библия
- Год: 1963
- Язык: украинский
- Год: Видавництво ОО Василіян
- Переводчик: Іван Софронович Хоменко
- Жанр: Прочая религиозная литература
Электронная книга - «Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту». Краткое содержание книги:
8. Належна поведінка супроти людей 1-9; про небезпечних людей 10-19
1 Не сварися з могутнім, щоб не потрапити в його руки. 2 Не судися з багатієм: переважить тебе ціною; багатьох бо золото погубило, а й царські серця зігнуло. 3 Не сварися з язикатим, не підкидай до вогню його дров. 4 Не жартуй з неосвіченим, бо збезчестить твоїх предків. 5 Не знеславлюй розкаяного грішника: пам'ятай, що на всіх нас - провина. 6 Не зневажай людини в старості її: ми бо теж постаріємось. 7 Не радій, коли хтось умирає: пам'ятай, що кожен скінчиться. 8 Не легковаж бесіди мудрих, вдумуйся в їхні приповідки, бо від них засвоїш освіту, а й як великим слугувати. 9 Не зневажай розмову старших, бо й вони навчились від пращурів; від них наберешся розуму, і як треба своєчасно відповідати. 10 Не розпалюй вугілля у грішника, щоб і сам не згорів у вогні його палючому. 11 Не поступайся перед зухвальцем, щоб не розставив засідку на тебе. 12 Не позичай сильнішому за тебе; а позичив - звикни до втрати. 13 Не поручуйся понад силу; а поручився - готуйся платити. 14 З суддею не позивайся: його судитимуть так, як він схоче. 15 З відчайдухом не пускайся в дорогу, бо стане тягарем для тебе: робитиме, що йому завгодно, і його безумство погубить тебе. 16 З гнівливим не заводься на сварку, пустинею з ним не ходи: кров для нього нічого не важить, і де нікому допомогти, там він тебе здолає. 17 Не радься з дурним: він не вміє приховати слова. 18 Чужого не роби свідком таємниці: не знаєш бо, як він поведеться. 19 Не відкривай кожному серця, щоб твоє щастя не пограбували.
9. Поведінка супроти жінок 1-9; уважність у поведінці 10-18
1 Не ревнуй власну милу дружину; не навчай її поганого собі на шкоду. 2 Не віддавайся в руки жінці, бо коверзуватиме над тобою. 3 Не зустрічайся з блудницею, бо потрапиш у її сіті. 4 Біля співачки не засиджуйся, бо впіймаєшся на її хитрощі. 5 Не задивляйся надто на дівчину, щоб не скарали тебе з нею разом. 6 Не віддавай свою душу блудницям, бо спадщину свою втратиш. 7 Не розглядайся по вулицях міста і не блукай по глухих його закутках. 8 Відвертай від красуні очі й на вроду чужу не споглядай, бо жіноча краса багатьох спантеличила, і кохання від неї вогнем займається. 9 Із заміжньою разом не сідай, і з нею при вині не бенкетуй, бо душа твоя до неї прихилиться, і пристрасть на погибель штовхне тебе. 10. Не полишай старого друга, бо новий йому не дорівняє. Новий друг - нове вино: питимеш його радо, лиш коли постаріється. 11 Не ревнуй грішниковій славі: про страхіття кінця його не знаєш бо. 12 Не тішся з того, що нечестивим подобається: пам'ятай - їм немає аж до аду виправдання. 13 Будь здаля від того, хто має владу вбивати, то й не зазнаєш страхіть смерти; а приступиш, то не схиблюй, бо він життя тебе позбавить. Затям бо, що ходиш серед сітей і що валами міськими походжаєш. 14 Вчащай до ближніх, скільки можеш; радься з мудрими повсякчасно. 15 З розумними провадь свою розмову, всю бесіду твою - в законі Всевишнього. 16 Співтрапезниками тобі хай праведні будуть; з острахом Господнім хай буде хвала твоя. 17 Робота, виконана мистцем, похвали гідна, а вождь народу - мудрий у своєму слові. 18 Двоязичного побоюються в місті, балакуна ненавидять за базікання його.
10. Добрий і злий володар 1-3; зарозумілість і кончина тиранів 6-18; острах Господній 19-25; потреба зважати на власні вчинки 26-31
1 Суддя мудрий виховує народ свій, правління розумного добре впорядкується. 2 Який суддя народу, такі й його слуги; який правитель міста, такі й усі його мешканці. 3 Цар неосвічений губить народ свій; місто заселюється розумом володарів. 4 Влада над землею в руці Господній, тож корисного правителя покличе він своєчасно. 5 У руці Господній успіх людини, тож на законодавця покладе він його славу. 6 Не гнівайся на ближнього ні за яку кривду - нічого не роби спересердя. 7 Гордість осоружна Господеві й людям, для нього й для них несправедливість - переступ. 8 Владарство від народу до народу переходить несправедливістю, насильством та багатством. 9 Чим пишатися порохові й попелові, якщо нутро його вже за життя розкладається? 10 Довга недуга з лікаря кепкує. Сьогодні цар - а ось узавтра помре він. 11 Вмираючи, людина дістає спадщину: гадів, звірів, черву. 12 Початок гордині людської - відступ від Господа, коли то своїм серцем від Створителя свого відходять. 13 Бо початок гордині являє собою гріх, і хто при ній перебуває, той мерзоту розливає. Тим то Господь на такого насилає несподівані кари й нищить його до кінця. 14 Престоли князівські повалив Господь, а на їхнє місце посадив смиренних. 15 Народи викорінив Господь, а насадив покірних натомість. 16 Господь зруйнував краї поган і знищив їх до самих основ землі. 17 Він вирвав деяких і вигубив ущент, та стер із землі пам'ять про них. 18 Не для людей бо створена гординя, ані лютий гнів для тих, що народилися від жінки. 19 Який рід поважаний? Рід людський. Який рід поважаний? Тих, що Господа страхаються. Який рід гідний погорди? Родонасіння людське. Який рід гідний погорди? Отих, що заповіді порушують. 20 Серед братів провідний з них -ними поважаний, в очах же Господніх - ті, що його страхаються. 21 Початок вивищення - острах Господній, первоначало ж відкинення - впертість та гординя. 22 Чи хтось багатий, чи славний, чи вбогий, а гідне хвали в них - острах Господній. 23 Не слід гордувати бідним, що має розум, і ніяк не личить грішника прославляти. 24 Начальник, суддя, вельможа перебувають у славі, та ніхто з них не більший за того, хто Господа страхається. 25 Мудрому рабові будуть вільні слугувати; той, хто тямущий, не матиме чого нарікати. 26 Не мудруй, коли заходжуєшся коло діла свого; не пишайся, коли тобі скрутно. 27 Вартісніший, хто працює і має всього доволі, ніж бродячий хвалько, що й кусня хліба не має. 28 Сину, прослав себе скромністю, шануй себе в міру своєї вартости. 29. Хто виправдає того, що грішить сам проти себе? Хто прославить того, який життя своє безчестить? 30 Бідного славлять за його знання, а багатого славлять за його багатство. 31 Хто поважаний в убозтві - оскільки більш був би в багатстві? А хто безславний у багатстві - оскільки більш був би у злиднях?