Хроніка війни. 2014—2020. Том 3. П’ять років гібридної війни
- Автор: Бура Дар’я, Красовицький Олександр
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-9502-2
- Жанр: История
Электронная книга - «Хроніка війни. 2014—2020. Том 3. П’ять років гібридної війни». Краткое содержание книги:
Сухі інформаційні рядки зведень проілюстровані свідченнями безпосередніх учасників подій, процитованих з книг-хронік, що вийшли раніше у видавництві «Фоліо». Долучені спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, про новітніх героїв, хто заплатив найдорожчу ціну за спокій і добробут українців.
Ця книга — нагадування світовому суспільству про те, що російсько-українська війна триває, і не можна забувати про тих, хто зі зброєю в руках фактично захищає благополуччя Європи.
У третьому томі «П’ять років гібридної війни» тритомника «Хроніка війни. 2014—2020» подається хроніка новин від кінця лютого 2015 року до 31 жовтня 2020 року.
Про це розповів речник АП з питань АТО Олександр Мотузяник.
Один боєць 54-ї механізованої бригади загинув і ще п’ятеро отримали поранення внаслідок спрацювання розтяжки бойовиків у Луганській області.
Про це повідомляє пресслужба Луганської військово-цивільної адміністрації.
11 вересня 2015 року
Зведення новин
Помер іще один боєць, який у складі групи з шести військових підірвався на розтяжці на околиці села Троїцьке Попаснянського району Луганської області.
Про це у п’ятницю заявив спікер АТО Андрій Лисенко.
12 вересня 2015 року
Зведення новин
Протягом минулої доби на Луганському та Маріупольському напрямках зберігалося повне затишшя. Єдиним районом, де бойовики порушили перемир’я, був район Донецького аеропорту.
Як повідомив речник АП з питань АТО Андрій Лисенко, важке озброєння не застосовувалося.
Внаслідок дій бойовиків було поранено одного українського військовослужбовця у тому районі.
13 вересня 2015 року
Зведення новин
За минулу добу внаслідок бойових дій жоден український військовий не загинув, один боєць дістав поранень.
Про це заявив речник АП з питань АТО Олександр Мотузяник.
Лише протягом останнього тижня у Новоазовському районі зафіксовано щонайменше 3 вбивства мирних громадян військовослужбовцями 9-го окремого мотострілецького полку 1-го армійського корпусу так званої «ДНР», — йдеться у повідомленні пресцентру АТО.
14 вересня 2015 року
Зведення новин
За останню добу в зоні проведення антитерористичної операції двоє військових загинули, двоє зазнали поранень і 1 зник безвісти.
Про це повідомив речник АП з питань АТО Андрій Лисенко.
15 вересня 2015 року
Зведення новин
За минулу добу внаслідок бойових дій і збройних провокацій жоден український військовий не загинув, однак двоє наших бійців зазнали поранень. Про це розповів речник АП з питань АТО полковник Олександр Мотузяник.
16 вересня 2015 року
Зведення новин
Остання доба в зоні проведення антитерористичної операції минула без втрат, 2 бійців зазнали поранень. Про це повідомив речник АП з питань АТО Андрій Лисенко.
17 вересня 2015 року
Геннадій Афанасьєв «Піднятися після падіння»
[Російська тюрма] РСФСР м. ЯРОСЛАВЛЬ
Черговий етап. Місто Ярославль. Виходимо з «автозаку», що транспортував нас від тюремного купе стародавнього «столипінського» вагона. Повітря насичене ранковою свіжістю і холодом. Приємно розім’яти кісточки після такого тривалого переїзду.
Багатоденний переїзд у камері з дванадцяти осіб, що, як мавпи, звисають над головами один одного. Можна тільки лежати. Пити лежачи, їсти лежачи та лише тільки всього раз за п’ять годин сходити до туалету. Бігом — бігом. Коли катування закінчується, починається наступне. Тут важливо встигнути насолодитися моментом відпочинку в щасливому проміжку між стратами.
Те місце, куди нас привезли, було руїнами, старими царськими казармами, зруйнованими часом, зневагою та головне — російським крадіжками, корупцією. Червоні цеглини справляли враження залишків колишньої величі, вкритих брудом і пилом.
Після перерахунку нас почали заводити до якогось із вигляду сараю, де кілька співробітників місцевої, що доживає свої дні, правоохоронної служби здійснювали обшук. Нічого незвичайного. Усоте догори дном перевертають речі, розривають, розсипають усе, що ще не було розсипано, і відкидають убік те, що не було відібрано на попередніх обшуках. Поліцейська багаторівнева фільтрація, що відсіює час, майно, здоров’я та життя.
Після обшуку дорога одна — до камери тимчасового тримання. Але яка була це дорога! Стелі не менше як чотири метри висоти, ледь не мармурові гвинтові сходи, червона цегла, помпезність, і все б нічого, тільки до помпезності додавалася столітня розруха, кіптява та цвіль, що істинно панувала в цій обителі. Ми йшли по тонких дошках мосту над місцевим потопом, який заповнив усі коридори. Стрибок через невелике озеро, і ось ти вже в камері. Хоча про камеру нагадували тільки двоярусні нари та ґрати на вікнах, а насправді це був гігантський ангар, розрахований одночасно на п’ятдесят—шістдесят арештантів, які мусили лежати у два яруси, як консерви, впритул один до одного. Стеля досягала восьми метрів. Про перебування тут людей свідчило тільки сміття, а решту було поглинуто водою, кіптявою, пилом, обваленими стінами та стелею.