Книга дивних нових речей
- Автор: Фейбер Мишель
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Віват
- ISBN: 978-617-690-977-4
- Переводчик: Олег Лесько
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Книга дивних нових речей». Краткое содержание книги:
Ми з нашою громадою думаємо, чим можемо допомогти. Посилати туди людей — не варіант. Цим ми нічого не добудемося. Більшість островів просто змило, не зосталося нічого, крім горбиків ув океані. Навіть найбільші острови вже напевно ніколи не відновляться. Усю питну воду забруднено. Немає жодного цілого, придатного для життя будинку. Нікуди приземлитися, ніде встановити шпиталь, ніяк похоронити мертвих. Гелікоптери гудуть і кружляють довкола, як чайки над нафтовою плямою, повною мертвої риби. Усе, що ми можемо зробити зараз, — це молитися за родичів мальдівців, хоч де вони б не були. Згодом, можливо, ще будуть біженці.
Мені прикро, що доводиться починати свого листа так. Можеш уявити собі, як я почуваюся. Мої думки, моє серце переповнені всім цим. Але це не означає, що я не думаю про тебе.
Пітер відкинувся на спинку свого крісла, звів очі до стелі. Досі горіло електричне світло, зайве тепер, коли сонце сяяло так яскраво, що несила було дивитися. Пітер затремтів, відчуваючи, як йому стає холодно у вогкому одязі під кондиціонером. Він сумував через людей на Мальдівах, але, на сором йому, сум змішувався з цілком егоїстичним відчуттям болю через те, що вперше від початку їхніх стосунків він і Беатріс переживали події порізно. Раніше все, що відбувалося, відбувалося з ними обома: чи то було вимкнення електрики, чи нічний візит знайомого, що потрапив у біду, чи деренчання віконної рами, коли вони намагалися заснути. Чи секс.
Мені бракує тебе, — писала Беатріс. — Ця трагедія на Мальдівах не засмутила б мене так сильно, якби ти був поруч. Розкажи мені більше, як просувається твоя місіонерська діяльність. Тобі дуже важко? Пам’ятай, що несподівані досягнення часто приходять саме тоді, коли все здається нездійсненним. Ті, хто стверджує, що вони не хочуть Бога, що Він їм не потрібен, хочуть Його й потребують найдужче.
Джошуа далі викидає коники. Я серйозно роздумую над тим, чи не підмішати ввечері йому в молоко снодійне. Або вдарити довбешкою по голові, коли він наступного разу знову розбудить мене о четвертій ранку. Або ж покласти в ліжко коло себе манекен завбільшки з тебе. Можливо, це обдурить його. Але не мене, на жаль.
Ситуація з Мірою тепер під контролем. Я познайомилася з жінкою на ім’я Хадіджа, вона мусульманка й соціальний працівник і знає імама місцевої мечеті, яку відвідувала Міра. Загалом, ми намагаємося подати імамові цю проблему як питання людської порядності (жорстокість чоловіка / брак поваги), а не як протистояння різних релігій. Можеш собі уявити, наскільки це нелегка дипломатична робота, майже як посередництво в мирних переговорах між Сирією та США. Але Хадіджа просто молодець.
Я отримала повідомлення від АМІК, де зазначено, що з тобою все гаразд. А звідкіля ж їм це знати? Напевно, вони мають на увазі, що можуть пересвідчитися, чи ти, бува, не випарувався. Повідомлення надіслав Алекс Ґрейнджер. Ти знаєш його? Перекажи йому, що він не знає, як правильно писати «координатор». Чи, може, американці мають спрощений варіант написання цього слова? Стерво, стерво, стерво. Але весь день я була дуже терпляча, направду! (У мене дуже тяжка нова пацієнтка. Начебто її перевели сюди з божевільні через хворобу, але я гадаю, що вони просто прагнули її спекатися.) Хай там як, а я відчуваю, що мені треба лише три хвилини несправедливо когось полаяти, щоб випустити пару. Звісно, я не буду. Я буду дуже доброю, навіть до Джошуа, коли він ЗНОВУ збудить мене рано-вранці.
А якщо без жартів, я скучаю за тобою страшенно. Як хотіла б я провести бодай кілька хвилин у твоїх обіймах! (Ну гаразд, нехай годину.) Дощі припинилися, сьогодні чудова сонячна погода, але це не звеселяє мене. Пішла до супермаркету за якимись заспокійливими ласощами (шоколадний мус, тірамісу, ну знаєш, всяке таке). Виявилося, багатьом людям спало на думку те саме. Усе, що мені хотілося, розібрали, і на полицях було порожньо. Вирішила зупинитися на одному з тих рулетів, всередині яких не крем, а казна-що.
Голову забито трагедією на Мальдівах, шлунок — солодким. Які ж ми, жителі Заходу, щасливі на своєму дитячому майданчику... Дивимося відео з мертвими чужоземцями, а потім ідемо вештатися супермаркетом, шукаючи свої улюблені лагоминки. Звичайно, коли кажу «ми», я не можу зараз говорити за тебе. Ти далеко від усього цього. Далеко від мене.