Зброя, мікроби і сталь - [calibre 4.13.0]

Ці рішення базуються на великій кількості різних міркувань. Люди шукають їжу, щоб утамувати свій голод і наповнити свої шлунки. При цьому вони жадають певних різновидів їжі, зокрема такої, що багата на білки, жир і сіль, солодких фруктів або їжі, яка просто добре смакує. За інших рівних умов люди намагаються максимізувати обсяги отримуваних калорій, білків та інших поживних речовин так, щоб отримати найбільший результат із найбільшою певністю за найкоротший час і з якнайменшою витратою зусиль. Водночас вони намагаються мінімізувати ризик голодування, віддаючи перевагу помірній, але надійній здобичі замість непевного способу життя із високим або середнім у часі рівнем здобичі, але значною ймовірністю голодної смерті. Одна з імовірних функцій перших городів, що з’явилися близько 11 тис. років тому, полягала в забезпеченні гарантованого запасу як запобіжного заходу на випадок нестачі дикорослого харчу.

З іншого боку, чоловіки-мисливці часто керуються міркуваннями престижу. Наприклад, вони радше ходитимуть полювати на жирафів щодня, впо- льовуватимуть їх раз на місяць, завдяки чому здобудуть статус видатного мисливця, аніж приноситимуть додому за місяць удвічі більше їжі, ніж маса жирафа, приборкавши свій гонор і принизившись до більш передбачуваного збирання горіхів. Крім того, люди керуються, здавалося б, довільними культурними вподобаннями, зокрема розглядаючи певні види риб як делікатеси, а на інших накладаючи табу. У кінцевому підсумку, їхні вподобання зазнають сильного впливу відносної цінності, якою вони наділяють різні способи життя — так само, як у наш час. Приміром, на американському Заході XIX сторіччя чередники, вівчарі та хлібороби зневажали одне одного. Так само й рільники впродовж усієї історії здебільшого зневажали мисливців-збирачів як примітивів, мисливці-збирачі зневажали рільників як невігласів, а скотарі зневажали тих і тих. Усі ці аспекти впливали на окремі рішення людей щодо способів здобуття їжі.

Ми вже зазначали, що перші рільники кожного континенту не могли обрати рільництво свідомо, позаяк поруч із ними не було інших рільників, за якими вони могли би спостерігати. Однак тільки-но харчове виробництво поставало в одній частині континенту, сусідні племена мисливців-збирачів уже могли бачити його наслідки та ухвалювати свідомі рішення. В деяких випадках мисливці-збирачі переймали в сусідів систему харчового виробництва майже в повному обсязі; в інших випадках вони обирали лише окремі її елементи; а ще в інших — цілковито відхиляли харчове виробництво, лишаючись мисливцями-збирачами.