На байдарці - за снагою

Ставтесь критично до розповідей очевидців - так можна сформулювати наступне правило. Маршрут, як ми вже згадували, має властивість значно поліпшуватися через 2-3 місяці після його проходження. Прекрасною якістю туристської пам'яті є здатність просіювати перипетії минулого походу через сито такої густоти, що в ньому лишаються лише приємні події, а весь мотлох прикростей летить за вітром. Ось якою стає розповідь про маршрут, пройдений в липні. «До Великих Містечок їхати добу поїздом (істинна правда!). Від станції до річки - буквально кілька кроків (а це вже «просіяні» спогади, бо до річки 2 кілометри). Спускати човни зручно (напівправда: щоб дістатися до зручного трав'яного майданчика, треба пробалансувати по трухлявій дошці на другий берег річки). Береги чудесні (2/3 всього маршруту - зарості очерету і болота). Перешкод на річці ніяких (21 гребля). На маршруті щонайменше 5 сіл, де можна купити що завгодно (сіл, напевно, більше, але найближче - за 8 кілометрів від річки, а коли туди приходите, то дізнаєтесь, що магазину немає, а до того «що завгодно» - ще 6 кілометрів)...

Чи варто продовжувати? Якщо ви довіритесь тільки розповідям очевидців, то самі зможете продовжити список разючих розходжень суворої дійсності з рожевими спогадами про неї.

П'яте правило можна визначити так: перевірте ідентичність понять. Це значить, що всі члени туристської групи повинні приблизно однаково розуміти, «що є добре і що є погано». Яким би прекрасним не уявлявся вам обраний маршрут, похід буде безнадійно зіпсований, якщо супутники вважають, що маршрут поганий. Шукати взаєморозуміння в поході - пізно. Це треба робити значно раніше.

Не користуйтесь лотерейним методом - шосте правило. Суть цього методу - витягати з берета чи картонки папірчики з назвами річок. Один з-поміж них потрапить до ваших рук з благословення долі. Ви дізнаєтесь, що доведеться мандрувати по Зеї, Бії чи Хантайці, і на цьому (ви так гадаєте) закінчуються всі наші турботи про вибір маршруту. Адже вибір остаточний і безсумнівний (доля!). Вивчати маршрут, збирати дані, описи і розповіді теж навряд чи потрібно (супроти долі не підеш!).

Лишається кинутися на маршрут, заплющивши очі, і намагатися перебувати в такому стані до самого фінішу. Якщо пощастить, можливо, ви й дістанетесь до пункту призначення. Але, як свідчить туристська статистика, порушення шостого правила дає найбільший процент «зіскакування» з маршруту (іноді за допомогою рятівних команд, вертольотів і всюдиходів).

Особливо прикро, що, користуючись лотерейним методом вибору, не маєте на кому відвести душу: не проклинати ж того нещасного, який мав необережність запустити руку в старий капелюх.