На байдарці - за снагою
- Автор: Аронов Гелий Ефимович, Гольдштейн Михаил Яковлевич
- Год: 1980
- Язык: украинский
- Год: Здоров'я
- Жанр: Морские приключения
Электронная книга - «На байдарці - за снагою». Краткое содержание книги:
В книге даны некоторые практические советы, касающиеся организации и осушествления туристского похода на байдарках.
Рассчитана на массового читателя.
Рецензент мастер спорта СССР Г. К. ВОСПИТАННИКОВ
© ВИДАВНИЦТВО «ЗДОРОВ'Я», 1980
© OCR Д. П., 2011
Зате «калька» чесно попереджає вас про міст, що перетинає річку вище Горобинівки. Зворушені до глибини душі такою точністю, ви легко вибачите їй замовчування чотирьох гребель (обноси по 800 метрів), трьох непрохідних порогів та восьми непролазних боліт.
Щоб уникнути непорозумінь та в інтересах похідної демократії, карту слід розмножити, аби кожна байдарка мала свій примірник (надійно запаяний в поліетиленову плівку). Це позбавить Адмірала від необхідності зупинятися мінімум 5 разів по півгодини і демонструвати свою персональну карту допитливим членам флотилії.
Від вашої «кальки» матимете останню радість уже після походу, коли, збережена разом з фотографіями та іншими документами в коробці з написом «Здвиж», вона послужить основою для створення туристської схеми з описом маршруту. Цю схему ви вручите знайомим, що вирішили піти вашими слідами.
4. Туристська схема. Цей посібник має єдиний недолік: він не дає вам відчуття першопрохідця і першовідкривача. Саме його існування передбачає відсутність місць, де ще не ступала нога туриста. Проте переваг - безліч!
Туристська схема не дає відомостей загальних: село Лепихи, перекат, стоянка... Вона турботливо ставить біля назви села слівце «мак» (макарони), біля перекату позначає кращий варіант подолання його, стоянку рекомендує тому, що вона тягне не менше як на 84 бали (див. розділ «Стоянка»).
До цього часу не вдається належним чином пояснити, як, маючи такий посібник в руках, деякі туристи умудряються ночувати на коров'ячих бродах, скельних осипах і болотяних купинах. Очевидно, це пояснюється тим, що туристська схема дещо зловживає деталями, використовуючи як орієнтири, скажімо, повний місяць над дубом, корч біля берега, сліди на піску...
Зате такі прикмети дають матеріал для роздумів про відносність будь-яких знань під час дискусій з авторами схеми після повернення з походу. Це також допоможе вам заповнити безкінечну безбайдаркову зиму.
ІНФОРМАЦІЯ
Якими б досконалими картами ви не користувалися, все одно вам доведеться консультуватися з місцевим населенням. Бо жодна з карт, навіть топографічна, не має відомостей, які б вдовольнили ваші животрепетно-актуальні запити: «Так, хлопці, магазин у Жучках є, але там третій день Степаненки весілля справляють і тому в магазині того самого нема... А вам хіба не те саме потрібне? Навіщо ж тоді магазин?! Пливіть, хлопці, сюди, я вам цієї солі хоч два пуди насиплю!»
Інформація, яку можна дістати у населення, за способом здобування поділяється на дві категорії: берегову і глибинну.
1. Інформація берегова Рибальських шкіл, як відомо, існує велика кількість. Одні з них вважають найблагодатнішим часом для лову риби досвітки, інші - спекотний день, треті переконують, що риба ковтає гачок лише перед заходом сонця, четверті впевнені, що найкраще вона клює пізнім вечором. Так само існують різні думки щодо погодних умов для промислу риби. Є прихильники лову риби до, під час і після дощу. Більшість дотримуються комфортабельної доктрини, що риба, як і людина, любить сонячні погожі дні. Подібні суперечки ведуться і щодо сили та напрямку вітру, висоти берега, краси ландшафту і пори року. Ось чому практично у будь-який час дня і ночі (останнє, зрозуміло, мовлено заради красного слівця - див. розділ «Рух») на берегах річок, починаючи Вузлівкою і закінчуючи Голубим Нілом, можна зустріти рибалок. Досвід показує, що навіть у безлюдній місцевості один рибалка припадає на кожні 400 метрів (не рідше). Щиро радимо використовувати цих наповнених різною інформацією шановних людей для уточнення відомостей, добутих з карт та схем.
Вам сьогодні вкрай необхідно дійти до Залещиків, щоб закупити хліба та сигарет «Шипка», які скінчилися кілька днів тому. Заради цього ви навіть вирішили змінити звичний графік руху і йти вдень, у саму спеку, аби встигнути в Залещики до закриття магазину. Та й не завадило б, будьмо відвертими, надолужити кілометри, згублені в попередні дні.
Як по карті, то до Залещиків кілометрів вісім. Але карти, як відомо, брешуть, і тому ви з надією питаєте діда, що сидить на березі в оточенні семи вудочок, чи далеко до Залещиків. Відповідь поважного старця наповнює ваші серця гордістю, бо виявляється, що до Залещиків лише два кілометри. Ну й ушкварили ми сьогодні вранці! Кілометрів 20 за три години пройшли! Аж душа радіє!
Проминувши двох рибалок, ви уточнюєте цю інформацію у симпатичного молодика, що дрімає над самотньою донкою: «Чи справді ті будинки за поворотом, що даленіють, - це вже Залещики?» Парубок меланхолійно відповідає, що там, за поворотом, - Гусенці, і знову спокійно засинає. Проте втрачає спокій Адмірал. І засуджувати його за нестриманість не варто, бо за всіма картами, схемами й описами Гусенці ми мали залишити далеко позаду ще вчора. І взагалі, від Гусенців до Залещиків - погляньте самі - кілометрів тридцять! Біс його знає, що воно таке! Парубка будять і повторюють запитання.