Щоденник Анни Франк: суміш фальсифікацій та описань жіночих геніталій

Естонський письменник наводить порівняння Робером Форіссоном голландської та німецької версій, де очевидні різночитання. Він пише, що в щоденнику згадується пилосос, яким користувалися в сім'ї Франків у сховищі. У той час пилососи виробляли сильний шум, адже навіть крики пацієнтів зубного лікаря Дусселя були чітко чути крізь стіни — такі вони були тонкі. Коли в 1943-44 роках весь Амстердам голодував, Анна описує колосальні запаси наїдок, які у них були. Нелогічними письменнику здаються і взаємини між тими, хто жив у сховищі. Можливо, вважає Рубен, щоденник психологічно достовірний, тільки написаний більш досвідченою і дорослою жінкою, так що він допускає, що твір відноситься до таких часткових підробок, як щоденники Єви Браун, Ейхмана або Шелленберга.

Професор Артур Бутц з Північно-західного університету зазначає:

"Я переглянув щоденник і не вірю в його автентичність. Наприклад, уже на стор. 2 читаємо запис про те, чому 13-річна дівчина починає щоденник, а потім сторінка 3 дає коротку історію сім'ї Франк, а потім швидко аналізує конкретні антиєврейські заходи, які чинилися під час німецький окупації в 1940 році. Інша частина книги також написана в тому ж історичному дусі".

Справді, на початку щоденника нібито тринадцятирічна дівчинка пише:

«Моя біографія… ідіотство, але без цього ніяк не обійтися. Ніхто не зрозуміє жодного слова, якщо я почну відразу, без коротенької біографії. Так що змушена, хоч і без особливого бажання, коротко її переказати».

І далі:

«Від травня 1940 добрі часи скінчились: спочатку війна, потім капітуляція, потім маршували німці, і посипалися біди на нас євреїв. Один закон проти євреїв слідував за іншим, наша свобода стала дуже обмеженою. Євреї повинні носити єврейську зірку (фото); євреям наказано здати свої велосипеди; євреї не мають права їздити в трамваї; євреям заборонено їздити в автомобілі, навіть у приватному; євреям дозволено робити покупки лише з третьої по п’яту годину; євреям дозволено користуватися послугами лише єврейської перукарні; євреям заборонено перебувати на вулиці з восьмої години вечора до шостої години ранку; євреям заборонено відвідувати кінотеатри, театри та інші заклади, призначені для розваг і відпочинку; євреї не мають права відвідувати громадські пляжі й купальні, а також тенісні корти, хокейні та інші спортивні майданчики; євреям заборонено на людях займатися будь-яким спортом; євреї не мають права після восьмої години вечора знаходитися в своєму власному садку, а чи в садку своїх знайомих; євреї не мають права входити в дім до християн; євреї повинні ходити до єврейських шкіл і ще багато подібного. Так ми й жили, не маючи права й на те, й на друге, й на третє. Жаклін (подруга Анни), буває, говорить: "Я вже боюся робити будь-що, а що коли й це заборонено"».