Безцінний
- Автор: Милошевский Зигмунт
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: РІДНА МОВА
- ISBN: 978-966-917-075-0
- Переводчик: Юрий Георгиевич Попсуенко
- Жанр: Боевики
Электронная книга - «Безцінний». Краткое содержание книги:
Під час пошуків мистецького шедевра герої натрапляють на слід таємниці, яка може докорінно змінити новітню історію світу. Можновладці ладні зробити все, щоб ніхто не зміг наблизитися до розкриття цієї таємниці.
«Безцінний» — це також коментар до сьогодення в іронічному, смішному і безкомпромісному стилі, до якого звикли читачі «Зерна правди» і «Терапії злочину».
Тутешні, з нашивками «Raven» і червоно-чорними шевронами на рукавах, менше скидалися на найманців, а більше на вишколених польських охоронців супермаркетів. І то добряче вишколених. У мундирах по фігурі, вони мали вигляд фізично справних, а біля наручників виднілися пістолети, які не були схожі на іграшкові. Кароль і Ліза побачили просто пістолети, зате Анатоль одразу б зрозумів, що це була не звичайна короткоствольна зброя, а напівавтоматичний пістолет Heckler and Koch Mk 23. Від середини дев’яностих років — штатна зброя всіх американських спецслужб, контрольованих SOCOM[42], в тому числі славетних підрозділів «Дельта» і CEAL, також її використовував польський підрозділ GROM. Для Анатоля це був би привід замислитися, чому така зброя, ще й з лазерним прицілом фірми Insight Technology, який використовують у війську, прикрашає кобури приміських паркінгових дідусів.
На жаль, Анатоль залишився в Нью-Йорку, оскільки для Лізи «не дивився» достатньо добре як на її чоловіка. Сидів у готельному номері, переписуючи й без кінця виправляючи лист до своєї дружини і, правду кажучи, ні на секунду не замислювався над тим, що могло діятися в Нью-Рошелл.
— Мене трохи непокоїть, що тут немає огорожі. Адже раніше ми проїжджали повз підозрілу околицю, — щебетала Ліза, обіймаючи руку Кароля.
— Повірте, це таке саме безпечне місце у Сполучених Штатах, як газон перед Білим Домом. — Домінґо Чавес похитувався вперед і назад на широко розставлених ногах. — Коли ви поселитеся, ми надамо вам детальну пропозицію, але наша фірма спеціалізується на таємній охороні. Нині двадцять перше століття, в нас надійний моніторинг, а швидка реакція краща за мур. Мур має два боки. До будинку важко дістатись, але з нього важко і втекти. Ви ж не захотіли б, напевно, дивитись, як ваша донька не може втекти від ґвалтівника, бо в неї на шляху стоїть стіна, яку ви звели для її ж безпеки. Хіба не так?
— Так, — підтвердила вражена його логікою Ліза.
— Ви воліли б, аби хтось з’явився, зробив маніякові третє око посеред лоба, поправив малечі сукенку й заніс неушкоджене маля додому. Правда ж, пані? — Чавес погладив руків’я пістолета.
Цим разом Ліза лише кивнула головою.
— Даруйте, якщо я надто образно висловлююсь, але ненавиджу ґвалтівників. Це сміття. Ви ж не юристи, еге ж?
— Ні. Мій чоловік банкір.
— А, банкір, — вимовив таким тоном, ніби перед його примруженими очима продефілювали мало не всі жертви світової кризи. — Це ліпше, ніж юрист. Тільки трохи шкода, що мушу працювати у дві зміни, щоб сплатити іпотеку, та нічого не вдієш, такі часи. Так чи інакше, гарного вам вечора. Ви симпатична пара. І не хвилюйтеся, займемося вами.
— Це якийсь божевільний, — сказав Кароль, коли Чавес зник за поворотом, перед тим відсалютувавши на їхню честь. — Я не хочу тут жити, не може бути й мови.
— Але ти й не мусиш тут жити, Чарлі. Мусиш здійснити зухвалу крадіжку з проникненням.
— А, ну це інша річ.
Коли стемніло, розташувалися в головній спальні. Внизу залишили увімкнене світло на випадок, якби Бриджет вирішила проїхатися повз і перевірити, чи часом не влаштували вони тут збіговисько на триста осіб — по долару з носа, щоб вийти на нуль. У спальні єдиним джерелом світла був ліхтарик на Лізиній голові, у світлі якого вона монтувала своє спорядження. Дзеркальце, кілька об’єктивів, серед них один завбільшки з відро й один із кабелями, під’єднаними до прибору нічного бачення, тепловізорна камера у формі поліцейського радару, телескоп як для спостереження за поверхнею Місяця. Все підключене через порт USB до невеликого ноутбука.
— Що шукаємо? — запитав у Лізи, що порпалася біля спорядження.
З часу від’їзду з Нью-Йорка розмовляли англійською, пересвідчились, що так простіше.
— Недоліки, — відповіла вона. — Недоліки, які має кожна система безпеки внаслідок компромісів, необхідних за бажання мати дім з одного боку безпечний, а з другого — нормальний. Такий, що не нагадує бетонний бункер, що не викликає армію охоронців, коли у відчинене вікно залетить листочок, і не починає вити, бо ти вночі пішов до кухні напитися води. Утім, усі колекціонери творів мистецтва параноїки. Одні будують бункери, ставлять сейфи і колючий дріт, наймають численну охорону на цілу добу. Інші перетворюються на білочок.
42
SOCOM — Головне управління військ спеціального призначення Міністерства оборони СІНА.