Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
Право на видання друкованого засобу масової інформації та вчинення пов'язаних з цим правочинів передбачає реєстрацію друкованого засобу масової інформації (ст. 11 Закону «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» [66]). Інформаційні агентства можуть утворюватися у будь-яких організаційно-правових формах (ст. 11 Закону «Про інформаційні агентства» [87]), отже, їх цивільна правоздатність виникає відповідно до загальних правил ч. 4 ст. 91 ЦК. Однак для здійснення інформаційної діяльності вони повинні зареєструватися як суб'єкти такої діяльності (ст. 12 того ж Закону).
Здійснення видавничої діяльності, діяльності щодо виготовлення видавничої продукції, її поширення, вчинення відповідних правочинів можливо тільки після внесення суб'єкта видавничої справи до Державного реєстру (ст. 12 Закону «Про видавничу справу» [114]).
Підставою виникнення абсолютних цивільних прав і обов'язків є також рішення компетентного органу про видачу тимчасової правової охорони на винахід, рішення про видачу патенту, реєстрація патенту (ст. 18 — 20 Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» [155]), інші акти державних органів, передбачені законами «Про охорону прав на промислові зразки» [77], «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» [78], «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» [119], «Про охорону прав на сорти рослин» [185]).
Законодавство про інтелектуальну власність дає повноваження Кабінету Міністрів, виходячи із суспільних інтересів та інтересів національної безпеки дозволяти використання деяких об'єктів промислової власності без згоди власника патенту, але з виплатою йому справедливої (відповідної) компенсації (ст. 24 Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»; ст. 21 Закону «Про охорону прав на промислові зразки»; ст. 19 Закону «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем»). У цих випадках право на використання об'єктів промислової власності виникає на підставі відповідного акта Кабінету Міністрів.
11. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також публічна обіцянка винагороди (ст. 1144 — 1157 ЦК), ведення чужих справ без доручення (ст. 1158 — 1160 ЦК), рятування здоров'я та життя іншої особи, запобігання загрозі шкоди чужому майну (ст. 1161 — 1162 ЦК), створення небезпеки (загрози) життю і здоров'ю фізичних осіб, а також їхньому майну, майну юридичних осіб (ст. 1163 — 1165 ЦК), набуття або збереження майна без достатньої підстави (ст. 1212 — 1215 ЦК).
12. Дії одних суб'єктів можуть породжувати права для інших. Реєстратор несе обов'язки, передбачені Положенням про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів [327], і відповідає за невиконання чи неналежне виконання обов'язків щодо ведення реєстру. Звідси можна зробити висновок про те, що укладення емітентом договору з реєстратором на ведення реєстру породжує правовідносини безпосередньо між реєстратором і власниками іменних цінних паперів. Слід, однак, мати на увазі, що відповідно до ст. 511 ЦК зобов'язання (у цьому випадку те, що виникло на підставі договору між емітентом та реєстратором) не створює обов'язку для третьої особи. Тому укладення зазначеного договору породжує на стороні власників іменних цінних паперів тільки права.
13. Факт заподіяння шкоди іншій особі відрізняється від розглянутих вище підстав цивільних прав і обов'язків як такий, що має ознаку неправомірності. Уже сам термін «заподіяння... шкоди» свідчить про те, що підставою виникнення цивільних прав та відносин є юридичний склад, до якого входять дія (або бездіяльність) особи, наявність шкоди та причинного зв'язку між дією та шкодою, що виникла. У п. 3 ч. 1 ст. 11 ЦК ідеться про заподіяння майнової (матеріальної) та моральної (немайнової) шкоди. У цивільному праві більш прийнятним було б говорити про майнову, ніж про матеріальну шкоду. Але слід враховувати, що термін «матеріальна» (шкода, відповідальність) в актах цивільного законодавства зустрічається досить часто. Термін «шкода» переважно використовується в цивільному законодавстві стосовно недоговірних відносин (відносних відносин, що виникають у результаті порушення абсолютних прав). Якщо сторони перебувають у зобов'язальних відносинах, використовується термін «збитки». Але в законодавстві послідовно не проводиться таке розмежування розглянутих понять. Підставою виникнення обов'язку відшкодувати збитки зазвичай є порушення зобов’язання. Лише в окремих випадках спеціальними правилами встановлюється, що обов'язок відшкодування збитків виникає із правомірних дій.