Пришестя роботів: техніка і загроза майбутнього безробіття
- Автор: Форд Мартин
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: НАШ ФОРМАТ
- ISBN: 978-617-7279-73-9
- Переводчик: Владимир К. Горбатько
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Пришестя роботів: техніка і загроза майбутнього безробіття». Краткое содержание книги:
WorkFusion, новопостала компанія з передмістя Нью-Йорка, це особливо яскравий приклад того нищівного впливу, який автоматизація інтелектуальних робіт неодмінно справить на організації. Ця компанія пропонує великим корпораціям платформу з інтелектуальним програмним забезпеченням, яке майже повністю керує виконанням проектів, що колись були надзвичайно трудомісткими, і робить це за допомогою залучення нештатних працівників і автоматизації.
Програмне забезпечення від компанії WorkFusion спочатку аналізує проект, щоб визначити, які завдання піддаються прямій автоматизації, які можна буде передати нештатним працівникам, а які мусять виконуватися професіоналами, які працюють в штаті. Потім програма автоматично розсилає перелік робіт на веб-сайти типу Elance або Craigslist і керує відбором та наймом кваліфікованих нештатних працівників. Після завершення рекрутингу програма розподіляє завдання й оцінює ефективність їхнього виконання. Зокрема, вона робить це, ставлячи нештатним працівникам запитання, відповіді на які їй вже відомі, і, таким чином, здійснює безперервну перевірку точності їхньої роботи. Програма відстежує такі кількісні параметри продуктивності праці, як-от швидкість набору, і автоматично звіряє завдання з можливостями індивідів. Якщо якась конкретна особа нездатна завершити поставлене завдання, то система автоматично передає його тому, хто має необхідні навички.
Тимчасом як ця програма майже повністю автоматизує керування проектом і різко зменшує потребу в штатних працівниках, такий принцип роботи, звісно, створює нові можливості для працівників-фрілансерів. Однак історія на цьому не закінчується. Коли люди виходять на завершальний етап виконання своїх завдань, алгоритми машинного навчання, створені компанією WorkFusion, здійснюють безперервний пошук можливостей подальшої автоматизації цього процесу. Іншими словами, навіть тоді, коли фрілансери працюють під керівництвом системи, вони одночасно генерують навчальні дані, які поступово спричиняться до того, що їхня робота також буде повністю автоматизована, і потреба в їхніх послугах відпаде.
Одним з перших проектів цієї компанії передбачався пошук інформації, необхідної для того, щоб оновити добірку документів з близько сорока тисячами записів. Раніше підприємство-клієнт здійснювало цей процес щорічно, залучаючи для цього штатний персонал, який обходився в чотири долара за кожен запис. Опісля переходу на платформу компанії WorkFusion клієнти отримали можливість поновлювати записи щомісяця при собівартості лише двадцять центів за кожен запис. Компанія WorkFusion виявила, що з тим, як системні алгоритми машинного навчання продовжують і далі інкрементно автоматизовувати процес, його собівартість, зазвичай, знижується майже на 50 % після першого року, а після другого року — іще на 25 % [13].
Когнітивне обчислення й програма Watson компанії ІВМ
Восени 2004 року в ресторані м’ясних страв неподалік міста Поукіпсі, що в штаті Нью-Йорк, керівник ІВМ Чарльз Лікель вечеряв з невеличкою групою дослідників. Члени групи страшенно здивувалися, коли рівно о сьомій вечора відвідувачі раптово почали підводитися з-за столиків і скупчуватися довкола телевізора біля стійки бару. Виявилося, що то Кен Дженнінґс, якому раніше вдалося перемогти в понад п’ятдесяти матчах підряд на телегрі з назвою «Ризикуй!», робив чергову спробу побити свій рекорд тривалості переможних матчів. Лікель помітив, що поважні клієнти ресторану настільки захопилися грою, що геть позабували про свої страви і повернулися до них лише тоді, коли телевізійний матч завершився [14].
Цей випадок, принаймні з огляду на численні спогади, став початком зародження ідеї сконструювати комп’ютер, здатний грати — і вигравати у найкращих людей-чемпіонів — на телешоу «Ризикуй!».[18] На той час ІВМ вже мала багату історію інвестування в гучні проекти з назвою «глобальний виклик», втілення яких давало компанії змогу помпезно продемонструвати свою технологію й одночасно забезпечити собі таку гучну рекламу, яку просто неможливо купити за гроші. В результаті реалізації попереднього проекту на зразок «глобальний виклик» комп’ютер Deep Blue від ІВМ завдав поразки світовому чемпіонові з шахів Ґаррі Каспарову в матчі з шести ігор, і ця подія назавжди прив’язала ім’я ІВМ до того історичного моменту, коли машині вперше вдалося досягнути переконливого панування у грі в шахи. Керівникам ІВМ потрібен був новий глобальний виклик, який привернув би до себе увагу публіки і позиціював би компанію як беззаперечного технологічного лідера, а ще — заперечив би будь-яку думку про те, що інноваційна першість у сфері інформаційних технологій перейшла від Big Blue до Google чи якоїсь іншої новопосталої компанії з Кремнієвої долини.
18
У книзі Стівена Бейкера за назвою Final Jeopardy: Man vs. Machine and the Quest to Know Everything («Фінальна частина гри „Ризикуй!”: Людина проти Машини та прагнення пізнати все»), 2011 року видання, детально розповідається цікава історія подій, що в підсумку призвели до створення програми ІВМ Watson.