Добридень, сусіде! Сміховинки
- Автор:
- Год: 1971
- Язык: украинский
- Год: Карпати
- Жанр: Анекдоты
Электронная книга - «Добридень, сусіде! Сміховинки». Краткое содержание книги:
— Я думав, що господар того велосипеда вмер,— відповів хлопець.
ПІДВИЩЕННЯ ТЕПЛА
861. — Скільки градусів тепла надворі?
— Шість.
— А в нашій кімнаті?
— Вісімнадцять.
— То відкрий вікно, хай і ті шість зайдуть.
ВІК ДІДУСЯ
862. Гість: — Скільки років твоєму дідові?
Хлопчик: — Не знаю, але він у нас дуже давно.
ТАТОВІ ФОКУСИ
863. Парубок приходить до дівчини. її маленька сестричка раптом питає парубка:
— А ви фокуси робити вмієте?
— Ні.
— А мій татко вміє. Сказав, що вилетите звідси, як пробка.
НА РИНГУ
864. — Татку, чому в загсі жених і наречена подають один одному руки?
— Така традиція, синку. Ти ж знаєш, що боксери на рингу роблять те ж саме.
ВСЕЗНАЙКА
865. Питають маленьку дівчинку:
— Хто все бачить, хто все чує, хто все знає?
— Сусідка,— відповідає дівчинка.
ПРЕДКИ
866. Розмовляють біля телевізора двоє хлопчаків:
— Не уявляю, як жили наші предки, не було ж ні радіо, ні телебачення, ні електрики.
— От вони й померли.
ПОГАНО ПРАЦЮЄ...
867. — Скільки раз я тобі казала, що іграшки треба класти на місце. Чому ти забуваєш?
— Мамо, але ж у мене погано працює пам'ятник.
НАДІЙНА ОПОРА
868. Дівчинка опускається сходами з чашкою в руках.
— Обережно, не впади,— попереджує мати.
— Не впаду, мамочко, я ж за чашечку тримаюсь.
ПРИХОВАЛА
869. Дівчинка прийшла додому з розбитим коліном. Мати сплеснула руками:
— Я так і знала!
— Яка ти, мамо! Знала і нічого мені не сказала.
КУПАЛЬНИК
870. — У твоєї ляльки нема купальника?
— Є, але мама його одягла.
ПОВЕРНЕННЮ НЕ ПІДЛЯГАЄ
871. — У тебе новий братик? — питають одного хлопчика.
— Є, але він мені не подобається: пика червона, і весь час реве.
— А ви його верніть назад.
— Не можна, ми ним два дні покористувалися.
ПРОФІЛАКТИКА
872. Жінка до чоловіка: — Наш будильник зупинився. Треба віднести до майстра. Видно, механізм забруднився.
Син: — Ні, механізм чистий, вчора я вимив його водою з милом.
ДИТЯЧА НАЇВНІСТЬ
873. — Мамо, ангели літають?
— Так, мій хлопчику, літають.
— А коли наша нова прислуга полетить? Вчора татко назвав її ангелом.
— Завтра, мій хлопчику.
ЕПІТЕТ
874. — Татку, що таке епітет?
— Наприклад, коли про твого батька говорять, що він геніальний поет — це епітет.
— А якщо говорять, що бездара?
— Це вже наклеп.
АБО - АБО
875. Хлопчик вийшов із умивальні. Мати оглядає його й каже:
— Обличчя в тебе чисте, але коли ти знову встиг вимазати руки?
— Коли мив обличчя.
НЕ ПРОВЕДЕШ
876. Фотограф до хлопчика: — А тепер усміхнися й гляди, як вилетить пташка.
Хлопчик: — Та облиште ви ці казки! Постарайтесь правильно поставити видержку і діафрагму, щоб вийшов гарний знімок.
ЗОВСІМ ПРОСТО
877. — Дядьку, як ви плетете рибальські сіті?
— Беру пригорщу дірок і зшиваю.
БДЖОЛА
878. Син електрика прийшов додому в сльозах, із напухлою щокою.
— Що трапилось? — тривожиться мати.
— Я зловив бджілку,— відповідає хлопчик,— а вона виявилася неізольованою.
НЕ ВІРИТЬ
879. — Кажеш, мамо, мене приніс лелека?
— Лелека, синку.
— І я важив вісім кілограмів?
— Вісім.
— Так знай: розмах крил лелеки не дозволяє підняти такий вантаж.
ЗАЧИТАЛАСЬ
880. — Мамочко, як називається станція, яку ми проїхали?
— Не знаю. І не докучай мені, бачиш, я читаю.
— Шкода, що не знаєш. Наш маленький Іванко якраз там зійшов із поїзда.
ПОГАНИЙ ДЕНЬ
881. — Ну як, донечко,— питає батько,— гарно ти провела день?
— Ні,— відповіла донька,— я весь день слухалась мами.
НАМАГАЛАСЬ
882. — Скільки раз я тебе вчила не втручатися в розмову старших! Вичікуй, поки вони закінчать.