Червоногрудка

— Справді?

Харрі відчув байдужість, з якою це було сказано.

— Я перевірив списки зброї за останній рік. Про гвинтівки Меркліна в Норвегії там нічого не зазначено.

— І не дивно. Цей список взагалі-то вже перевірили в СБП, після того як ти відправив рапорт по інстанції, Холе. Це не твоя робота.

— Може, й ні. Просто добре б тому, хто цим тепер займається, зробити запит щодо відомостей про контрабанду зброї через Інтерпол.

— Інтерпол? Навіщо він нам?

— Такі гвинтівки не імпортуються до Норвегії. Отже, ця потрапила сюди контрабандно.

Харрі дістав з нагрудної кишені роздруківку.

— Ось список замовлень, який Інтерпол виявив під час облави в одного торговця зброєю з Йоханнесбурґа в листопаді. Ось. Гвинтівка Меркліна. І місце призначення: Осло.

— Гм. Звідки це в тебе?

— З сайта Інтерполу в Інтернеті. Доступного всім у СБП, хто цим цікавиться.

— Он як? — Мейрик секунду дивився на Харрі, а потім почав вивчати роздруківку. — Це добре й здорово, але контрабанда зброї — це не наша справа, Холе. Якби ти знав, скільки незаконних стволів щороку конфіскує відділ зброї…

— Шістсот одинадцять, — сказав Харрі.

— Шістсот одинадцять?

— За минулий рік. І це лише в окрузі Осло. Дві третини відбирають у злочинців — в основному малокаліберна стрілецька зброя, пневматичні гвинтівки та обрізи. В середньому конфіскується по одному стволу на день. У дев’яностих це число зросло майже вдвічі.

— Чудово. Тоді ти розумієш, що ми в СБП не можемо займатися незареєстрованою гвинтівкою десь у фюльке Бускеруд.

Голос у Мейрика був неприродно спокійний.

Харрі випустив з рота хмарку диму і поглядом провів її до стелі.

— Сільян — у фюльке Телемарк.

Мейрик зціпив зуби.

— Холе, ти телефонував до Митної служби?

— Ні.

Мейрик подивився на наручний годинник — грубу, неоковирну сталеву штуковину, якої, гадав Харрі, шеф удостоївся за довгу і добросовісну службу.

— Тоді я раджу тобі це зробити. Це їхня справа. А зараз у мене є далеко важливіші…

— Мейрику, а вам відомо, що таке гвинтівка Меркліна?

Харрі побачив, як начальник СБП зарухав бровами вгору-вниз, ніби дивуючись, що розмова досі триває. І навіть відчув рух повітря, як від вітряного млина.

— Це все одно не моя справа, Холе. Зв’яжися з…

І тільки зараз Курт Мейрик, здається, згадав, що він — єдиний начальник над Холе.

— Гвинтівка Меркліна, — вів далі Харрі, — це німецька напівавтоматична мисливська рушниця, яка патронами калібру шістнадцять міліметрів б’є сильніше, ніж будь-яка інша гвинтівка. Вона розрахована на полювання на великого звіра, як, наприклад, буйвіл або слон. Першу гвинтівку виготовили в сімдесятому році, але відтоді було випущено тільки близько трьохсот одиниць, перш ніж німецькі власті заборонили продаж гвинтівки в сімдесят третьому. Причина була в тому, що ця гвинтівка — за умови незначного доопрацювання — разом з мерклінівським оптичним прицілом перетворюється на справжнє знаряддя вбивства і вже до сімдесят третього встигла стати улюбленою зброєю для вчинення замахів. Із цих трьохсот рушниць щонайменше сто потрапили до рук найманих убивць і терористичних організацій, таких як «Баадер-Майнхоф» та «Червоні бригади».