Науково-практичний коментар Земельного кодексу України
- Автор: Мірошниченко А. М., Марусенко Р. І.
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Правова єдність
- ISBN: 978-966-2183-41-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Земельного кодексу України». Краткое содержание книги:
Видання може стати в нагоді студентам, викладачам і науковцям правничих спеціальностей, практикуючим юристам і усім тим, хто цікавиться земельним законодавством та практикою його застосування.
До частини другої. Щодо зміни цільового призначення земельних ділянок при передачі їх у власність та наданні в користування, у тому числі в поєднанні з викупом та вилученням земельних ділянок, див. ст.ст. 118, 123, 146, 149-151, 186 ЗКУ та коментар до них.
Щодо зміни цільового призначення земельних ділянок при створенні об'єктів природоохоронного призначення див. розділ VII "Порядок створення й оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду" ЗУ "Про природно-заповідний фонд України".
Щодо зміни цільового призначення земельних ділянок при створенні об'єктів історико-культурного призначення див. п. 14 ст. 5 ЗУ "Про охорону культурної спадщини", що відносить "визначення меж територій пам'яток національного значення та затвердження їх зон охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць" до повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини (на сьогодні - Міністерство культури та туризму України, див. пп. 4 п. 4 Положення про Міністерства, затвердженого ПКМ від 08.11.2006 №1566), та інші норми названого закону, які визначають компетенцію щодо оголошення об'єктами історико-культурного призначення (ст.ст. 4, 5, 31, 33).
До частини третьої. На даний час законодавство, на наш погляд, дещо штучно "розриває" процедури зміни цільового призначення земельних ділянок, що знаходяться у власності фізичних та юридичних осіб, та зміни цільового призначення інших земельних ділянок. Між тим, як видається, принципових відмінностей у цих процедурах немає та бути не повинно.
Коментована норма передбачає, що зміна цільового призначення "земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України". На реалізацію цієї норми KM України прийнято постанову від 11.04.2002 №502 "Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб".
Велике практичне значення, якого набувають у сучасних умовах питання зміни цільового призначення земельних ділянок, зумовлюють потребу зупинитися на процедурі зміни цільового призначення детально.
Процедура зміни цільового призначення земель включає в себе:
подання заяви із доданими документами власником земельної ділянки "до сільської, селищної, міської ради, якщо земельна ділянка розташована в межах населеного пункту, або районної держадміністрації, якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту" (п. 2 Порядку, затвердженого згаданою постановою від 11.04.2002 №502). Серед документів, що мають додаватися до заяви, згадане "обґрунтування необхідності зміни цільового призначення". У правозастосовчій діяльності відсутнє єдине розуміння цього терміну. Часто вимагається надання обґрунтування у формі містобудівного обґрунтування, проекту будівництва, типового проекту тощо. На наш погляд, за відсутності формальних вимог, обґрунтування може бути виконане у довільній формі;
надання дозволу на підготовку (перепогодження) проекту відведення (п. 3 Порядку), строк на що складає 1 місяць. Його дотримання є проблематичним, особливо у випадку прийняття рішень органами місцевого самоврядування. Фактично для надання дозволу на розробку проекту відведення необхідний строк у 1-3 місяці;
складання проекту відведення у строк, визначений договором, що практично становить не менше 1 місяця (див. також ПКМ "Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" 26.05.04 №677, "Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" 04.03.04 №266);
погодження або перепогодження (у Київській області, наприклад, практика "перепогодження" проектів відсутня - в усіх випадках складається новий проект відведення) проекту відведення (п. 6 Порядку) (1) органом земельних ресурсів, (2) санітарно-епідеміологічним органом, (3) органом архітектури, (4) органом охорони культурної спадщини, (5) природоохоронним органом. Щодо земель, зайнятих лісами, див. також ч. 4 коментованої статті. Строк для надання погоджень встановлюється лише загальним законодавством про звернення громадян, яке не поширюється на відносини за участю юридичних осіб. На практиці погодження відбуваються не одночасно, а послідовно, зазвичай, першим відбувається погодження із органом земельних ресурсів, останнім - погодження з природоохоронним органом. Загалом пересічний термін погодження складає біля 3 місяців. При зміні цільового призначення "в межах однієї категорії земель" часто робиться лише два погодження - з органами земельних ресурсів та органами архітектури, що, безумовно, доцільно, проте формально не узгоджується із положеннями Порядку;