Науково-практичний коментар Земельного кодексу України
- Автор: Мірошниченко А. М., Марусенко Р. І.
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Правова єдність
- ISBN: 978-966-2183-41-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Земельного кодексу України». Краткое содержание книги:
Видання може стати в нагоді студентам, викладачам і науковцям правничих спеціальностей, практикуючим юристам і усім тим, хто цікавиться земельним законодавством та практикою його застосування.
Державними органами приватизації в Україні є Фонд державного майна України та його регіональні відділення. Вони діють насамперед відповідно до ЗУ "Про приватизацію державного майна" від 04.03.1992, "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 06.03.1992, "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" від 14.09.2000. До сих пір відсутній закон про державні органи приватизації, тому їх статус визначається застарілим Тимчасовим положенням про Фонд державного майна України, що затверджений постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 №2558-XII.
Єдиним повноваженням державних органів приватизації у галузі земельних відносин ЗКУ визначає "продаж: земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації". Дане повноваження "традиційно" вносилося до ЗКУ законами України про державний бюджет і 03.06.2008 нарешті отримало в кодексі "постійну прописку". Ідея змін - зробити можливим продаж земельних ділянок разом із об'єктами, що підлягають приватизації.
Оскільки розпорядження земельними ділянками органами приватизації здійснюється при приватизації відповідних об'єктів, така жорстка прив'язка відсилає до законодавства про приватизацію державного майна, зокрема, ЗУ "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про приватизацію державного майна", "Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини", "Про призупинення приватизації підприємств нафтопереробної промисловості України", "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" тощо.
Слід враховувати, що до проведення розмежування земель державної та комунальної власності повноваження органів приватизації щодо розпорядження земельними ділянками визначаються абз. 2 п. 12 розділу X "Перехідні положення" ЗКУ (див. коментар). Обсяги повноважень, надані державним органам приватизації п. 12 розділу X та ст. 17-1 ЗКУ, істотно різняться, і через нечіткість положень п. 12 його застосування супроводжується істотними проблемами (див. коментар до п. 12 розділу X).
Державні органи приватизації (Фонд державного майна України) не стали ефективним господарем земельних ділянок. Так, хоча право розпоряджатися земельними ділянками надавалося цим органам починаючи з 2006 року, перша земельна ділянка була продана разом із об'єктом, що підлягав приватизації, лише 16.11.2007 року (йдеться про земельну ділянку під будівлею колишнього гуртожитку у м. Вознесенську Миколаївської області, що була продана за 38982 грн.)[86].
Розділ ІІ ЗЕМЛІ УКРАЇНИ
Глава 4 Склад та цільове призначення земель України
Стаття 18. Склад земель
1. До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.
2. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
3. Україна за межами її території може мати на праві державної власності земельні ділянки, правовий режим яких визначається законодавством відповідної країни.
До частини першої. Територія України обмежується державним кордоном відповідно до ЗУ "Про державний кордон України", а на морі - також положень ст.ст. 2, 3, 5 та ін. Конвенції ООН з морського права 1982 року, ратифікованої ЗУ від 03.06.1999).
Загальна площа території України складає 603700 кв. км., що складає 5,7% території Європи[87].
Щодо поділу земель України на категорії див. ст. 19 ЗКУ та коментар до неї.
До частини другої. Щодо поділу земель України на категорії див. ст. 19 ЗКУ та коментар до неї.
Поняття "правовий режим земель, що вживається у ч. 2 коментованої статті, законодавчо не визначається і є категорією доктринальною. У спеціальній літературі пропонуються різні визначення цього поняття[88], узагальнюючи які, ми вважаємо за доцільне визначити правовий режим земель як встановлений правовими нормами порядок поведінки по відношенню до них.
Особливості правового режиму різних категорій земель розкриваються у главах 5-12 розділу II "Землі України" (див. коментар).
86
Сайт "Моя земля" // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://myland.org.ua
87
Офіційний сайт Міністерства закордонних справ України // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mfa.gov.ua
88
Див.: Иконицкая И. А. Земельное право Российской Федерации. Учебник. - М., 2002. - С. 200; Общая теория советского земельного права. - М., 1983. - С. 346; Земельне право України: Підручник / М. В. Шульга (кер. авт. кол.), Г. В. Анісімова, Н. О. Багай, А. П. Гетьман та ін.: За ред. М. В. Шульги. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - С. 252; Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / Кол. авт.: Л. О. Бондар, А. П. Гетьман, В. Г. Гончаренко та ін.; За заг. ред. В. В. Медведчука. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - С. 65, 72; Проблемы экологического, земельного права и законодательства в современных условиях (Материалы научно-практической конференции) // Государство и право. - 2001. - N 6. - С. 118; Луняченко А. В. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення // Земельне право. - 2006. - N 1. - С. 64.