В тіні янгола смерті

— Пташко! — вигукнув здивований Андрій.

— Мефодію! — вигукнув Никодим.

— А що, чи приймете на ніч подорожніх? — скинув шапку чумак, низько вклонився Орисі й підійшов до Андрія та Никодима.

— А куди вже тебе дінеш, — жартівливо сказав Андрій, обіймаючи гостя. — Приймемо.

— Гапко! — гукнув Никодим. — Став на стіл якнайбільший бутель горілки! Гуляти будемо! До ранку!