Операція «Вольфрам»
- Автор: Эдигей Ежи
- Год: 1992
- Язык: украинский
- Год: «ВСЕСВІТ»
- Переводчик: Орест Черній
- Жанр: Другие детективы
Электронная книга - «Операція «Вольфрам»». Краткое содержание книги:
Серед найпопулярніших творів письменника: «Справа Нітецького» (1966), «Ельжбета іде геть» (1968), «Пансіонат на Страндвеген» (1969), «Людина зі шрамом» (1970), «Заповіт самогубця» (1972), «Смерть чекає біля вікна» (1973), «Історія одного пістолета» (1976), «Це його справа» (1978), «Ідея вартістю сім мільйонів» (1982), «Фотографія в профіль» (1984) та ін.
Капітан не хотів діяти на власний розсуд і щоденно консультувався із судновласником. Від нього отримував інструкції, яких суворо дотримувався. Боргуліс показав копії телеграм, відправлених у Лондон, а також оригінали отриманих відповідей. На щастя, всі ці документи вціліли. То була зразкова кореспонденція. Її можна було навіть показувати у морській школі: як треба поводитися на морі.
— Де бортовий журнал? — зовсім не до речі втрутився представник страхової компанії. — Я б хотів подивитися на перебіг усього рейсу.
— На жаль, його не вдалося врятувати, — сумно відповів капітан.
— Як? Хіба ви не знаєте, що бортовий журнал — це найголовніший документ на кораблі? Невже вас не вчили, що його треба рятувати в першу чергу?
— Найголовніше для мене, — з гідністю відповів капітан, — це людське життя. Не моє, звичайно, бо, як і велить обов'язок, я зійшов з корабля останнім. Коли після удару «високої» хвилі вода залила палубу, а обшивка тріснула зі страшенним гуком, я не думав про бортовий журнал, а намагався врятувати передовсім екіпаж.
То була чудова промова, яку члени суду зустріли мовчазним схваленням.
— На кораблі зчинилася паніка, що цілком зрозуміло, — вів далі капітан. — Вода ринула всередину. Головний механік, щоправда, одразу ввімкнув насоси, але пробоїна збільшувалася. Корабель дедалі більше нахилявся в правий бік. Паніка ширилася. Дехто, вдягнувши рятувальний жилет, хотів навіть стрибати за борт. Я мусив рятувати становище, бо ще трохи — і з перехиленого корабля не вдалося б спустити човен. Добре, що нам пощастило це зробити.
— Вам щастить кожного разу, — знову обізвався представник страхової компанії. — Вже маєте досвід, адже четвертий корабель відправляєте на дно. Минулі рази ви також завжди рятували становище.
— Високий суд, я протестую. Категорично протестую, — адвокат (найкращий в Монровії) зірвався зі свого місця. — Це образа мого клієнта і недопустимий наклеп.
— Прошу захистити мене від безпідставних звинувачень, — капітан Боргуліс теж приєднався до протесту адвоката. — Я готовий відповідати на будь-які суттєві запитання, але не дозволю зневажати себе.
Суд Морської палати зауважив представникові страхової компанії, аби той ставив питання тільки щодо катастрофи, а не пробував показати капітана з поганого боку.
— Ви згадали про паніку і про труднощі зі спущенням рятувального човна, — не здавався представник страхової компанії.
— Так і було, — потвердив Боргуліс. — Тут присутні мої помічники з «Куретаке-Мару», які можуть детально розповісти про перебіг подій. Вони зроблять це навіть краще від мене, бо я не мав часу все запам'ятовувати. Треба було діяти швидко й рішуче.
— Коли дійде черга до ваших товаришів, вони також даватимуть показання, — не поступався той. — Я маю цілий пакет фотознімків, зроблених з гідроплана, посланого з Маврікію для рятування екіпажу.
— У цьому не було потреби, бо ми дали собі раду самі.
— Дуже добре. Але з тих знімків можна зробити висновок, що корабель тонув дуже поволі. Екіпаж уже відпливав у човні, а борти корабля ще виступали на кілька метрів над поверхнею моря. Не видно також крену, про який казав капітан. Для будь-якого спеціаліста зрозуміло, що корабель протримається на поверхні годину або навіть довше. Ось фотознімки. Прошу залучити їх до справи.
Ні капітан Боргуліс, ні його адвокати не могли протестувати. Суд погодився з висновками представника страхової компанії.
— Коли б навіть екіпаж, піддавшись паніці, — вів далі представник, — справді забув узяти бортовий журнал, то було ще доволі часу без ризику повернутися на корабель.
— Ті знімки нічого не доводять, — обізвався адвокат, — бо вони зроблені з великої висоти. Оскільки гідроплан робив коло над місцем катастрофи, то теж був нахилений. Саме тому не видно, що корабель занурювався одним бортом. Нормальне положення суховантажу — це всього-на-всього оптичний обман, на який не можна покладатися.
— Хочу додати, — підтримав, капітан висновок адвоката, — що згори не видно хвиль на морі. Вода на фотознімках, зроблених з певної висоти, завжди видається оманливо гладенькою. Насправді все було зовсім інакше. Я не заперечую, що, покинувши корабель, ми ще цілу годину спостерігали, як він занурюється у воду. Але про те, щоб наш човен наблизився до нього, не могло бути й мови. Високі хвилі кинули б нас на борт корабля і розтрощили як шкаралупу горіха.