Габрієла [на украинском языке]

Але Жозуе не наважувався штовхнути масивні вхідні двері. Та й інші теж не осмілювались. Чоловіки боялися гострих язиків старих дів, пліток і скандалів, а найбільш — полковника Коріолано Рібейро. Адже всі знали історію Жуки і Шікіньї.

Того дня Жозуе прийшов трохи раніше, в години сієсти, коли майдан вже спорожнів. Відвідувачів у барі залишилося обмаль, там сиділо лише кілька комівояжерів і Доктор з Капітаном, що грали в шашки. Енох, вирішивши відсвяткувати одержання коледжем офіційного статусу, відпустив після сніданку всіх учнів додому. Учитель відвідав невільничий базар, де спостерігав за прибуттям чималої групи біженців-переселенців, погомонів у клубі «Папеларіа Модело», а тепер пив коктейль у барі, перемовляючись з Насібом.

— Безліч біженців. Посуха знищує сертан.

— А жінки між ними є? — поцікавився Насіб.

Жозуе зажадав довідатися про причину такої зацікавленості:

— Вам що, не вистачає жінок?

— Ви жартуєте, а моя куховарка поїхала, і я шукаю іншої. Інколи серед цих біженок трапляються варті уваги...

— Там є кілька жінок, але вигляд у них жахливий. Одягнені в лахміття, брудні і наче зачумлені...

— Пізніше піду туди, може, щось підшукаю...

Малвіна не з'являлася у воротях, і Жозуе починав помітно нервувати. Насіб повідомив:

— Дівчинка зараз на набережній. Вона нещодавно попрямувала з подругами саме туди..

Жозуе миттю розрахувався і встав з-за столика. Насіб довго ще стояв на порозі бару, спостерігаючи його швидкі кроки — мабуть, таки добре почувати себе закоханим. Мабуть, коли дівчина не зважає на тебе, вона стає ще бажанішою. Рано чи пізно таке кохання все одно має завершитися шлюбом. Глорія з'явилася у вікні, очі Насіба спалахнули. Якщо тільки полковник її колись покине, всі ільєуські чоловіки кинуться полювати на неї. Але й тоді йому, Насібові, не володіти нею, заможні полковники цього не дозволять.