Історія польсько-українських конфліктів т.1
- Автор: Сивицкий Николай
- Серия: Історія польсько-українських конфліктів #1
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: ім. Олени Телыги
- ISBN: 966-7601-49-8
- Переводчик: Петренко Є
- Жанр: История
Электронная книга - «Історія польсько-українських конфліктів т.1». Краткое содержание книги:
Друга частина «Репресії Другої Речі Посполитої» охоплює період міжвоєнного двадцятиріччя і показує польсько-українські стосунки на основі авторського тексту, документів та інших публікацій, які підтверджують і доповнюють виклад.
2) Православне духовенство проводить серед православного населення польського або польського походження акцію переконування, що воно не є польським.
3) У стосунках із цим населенням вживає руську мову.
4) Проповіді і навчання релігії проводить руською мовою.
5) Діяльність православного духовенства породжує суперечності й роз'ятрює спокійне до цього часу співжиття всього населення повіту.
Наш повіт у переважній більшості є польський.
У період боротьби з унією дав докази, що все населення, незалежно від мови, якою користалось, проявило почуття польської національної приналежності.
Не поборюючи православну віру, проголошуємо, що всіма силами, всією своєю діяльністю не допустимо до того, щоб православна церква була місцем руської чи української агітації, а православні священики — її представниками.
Особливо будемо протидіяти тому, аби православне населення, яке розмовляє польською, було зросійщуване православним духовенством.
Вимагаємо:
1) Польських православних священиків на терен нашого повіту.
2) Польських проповідей у православній церкві.
3) Контролю, щоб навчання православної релігії відбувалось справді польською.
4) Поширення тісного контролю загальної адміністративної влади за діяльністю православних священиків, а особливо не допускати до діяльності неофіційних православних священиків, чия неконтрольована діяльність завдає найбільшої шкоди Державі і польському народу.
5) Вимагаємо ліквідації недіючих церков, які своїм існуванням руйнують добрі взаємні стосунки римо-католицького і православного населення.
Цю ухвалу постановили передати:
1) Міністерству внутрішніх справ.
2) Міністерству військових справ.
3) Міністерству народної освіти і віросповідань.
4) Головному правлінню Стрілецького Союзу.
Щорічний з'їзд делегатів сільськогосподарсько-торговельного кооперативу «Гуртовня повітова», що представляв 115 кооперативів повіту і 7765 членів, за участі представників цих кооперативів та 13 гмін і 171 громади повіту, проведений 6.ІІІ у Томашові Любельському, прийняв без голосування таку ухвалу:
1) Зазначаємо, що багатство нашого повіту і його господарський розвиток великою мірою залежить від доброго взаємного співжиття населення обох вірувань, тобто католицького і православного.
2) Внаслідок цього будемо протидіяти будь-якій діяльності, яка вносить суперечності між групами населення обох вірувань, а особливо руської або української агітації серед православного польського населення або польського походження, яка отруює добре взаємне співіснування.
CAW3 DP 1,З13.3/2
Акція полонізацїі. Л. 26/Таєм. КК
Замостпь дня 8 березня 1938 року
До керівників акції
Доручаю до 15/IV поточного року рішучим й енергійним способом провести такі дії:
1) Скликати збори, ініційовані, по-перше, жіночими організаціями, по-друге, ветеранськими організаціями, по-третє, стрілецькими союзами, політичними організаціями, такими, як ОЗН, партія людова, партія народова та інші громадські організації. Іншим разом — різні спілки, товариства і кола і т. ін. — протестаційні й агітаційні збори, і на цих зборах повинні ухвалюватись резолюції приблизно того змісту, які вже були ухвалені у Томашові Любельському. У кожному разі повинні бути ухвалені дослівно ті вислови з резолюцій, які підкреслені. У цій резолюції можна назвати прізвища кількох попів, які найбільше проводять українську роботу. До ухвали можна додати, що не можна віддавати землю в руки ворога. У цій резолюції можна також оголосити тих поляків (власників більшого чи меншого маєтку), які продають землю у ворожі руки.
У жодному разі не можна виступати проти православ'я, але тільки проти тих, хто православ'я хоче використати для ведення русько-української агітації. Такі зібрання належить використати для агітування і гуртування всіх поляків в акції проти ворожих чинників. Збори належить розпочинати співом національного гімну і закінчувати першою його строфою.
Збори повинні починатись з наступного тижня, тобто дня ІЗ/III ц. р., і мають тривати до 15/IV ц. р. Збори інспірує Товариство розвитку Східних земель, не зазначаючи своєї назви, а організовують їх різні організації і товариства.
Резолюції повинні бути вислані до пана міністра освіти, пана міністра внутрішніх справ і пана міністра військових справ. Мітинги повинні проводитись у всіх містечках і більших населених пунктах.
2) До дня 15/IV з кожного повіту повинно надійти 5 статей до різних газет у Варшаві й до «Краківського Кур'єра», і ці статті мають стривожити Варшаву, а також розбурхати суспільство і відповідні центральні чинники.