Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Психология » Основи загальної психології-2. Том II
Основи загальної психології-2. Том II - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Основи загальної психології-2. Том II

Электронная книга - «Основи загальної психології-2. Том II». Краткое содержание книги:

У посібнику розглядаються основні положення психології, необхідні для ефективного засвоєння теорії шляхом залучення студентів до активного процесу пізнання психічних явищ. Навчальний посібник містить теоретичний матеріал, запитання для самоконтролю, словник термінів, практичні завдання для семінарських занять: завдання, вправи для саморозвитку, методики дослідження психічних процесів, станів і властивостей, тестові завдання для перевірки знань, теми рефератів, список використаної та рекомендованої літератури. Тексти для додаткового читання сприятимуть поглибленню знань студентів.
Навчальний посібник розраховано насамперед на студентів і викладачів психології.
1 ... 42 43 44 45 46 47 48 49 50 ... 65
Перейти на страницу:

Індивідуальна психологія — теорія особистості А. Адлера, у якій підкреслюється унікальність кожного індивіда й тих процесів, за допомогою яких люди переборюють свої недоліки й прагнуть до досягнення життєвих цілей.

Індукція — умовисновок від фактів до узагальнень, від менш загальних до більш загальних суджень;

Інтелектуальні почуття — емоційний відгук, ставлення особистості до пізнавальної діяльності в широкому її розумінні; виявляються в допитливості, чутті нового, здивуванні, упевненості або ж сумніві.

Інтелектуальні форми поведінки — найпростіші форми мисленнєвої діяльності, що ґрунтуються на встановленні зв’язків між предметами.

Інтерес — позитивне переживання, яке відіграє важливу мотиваційну роль у формуванні і розвиткові навичок, умінь та інтелекту, забезпечує працездатність людини.

Інтеріоризація мовлення — це процес переходу зовнішнього мовлення у внутрішнє.

Інтровертованість — спрямованість реакцій та діяльності особистості на саму себе, на свої внутрішні стани, переживання, уявлення.

Інтроекція — психологічний захист, який виявляється в тому, що людина наповнює себе цінностями і нормами поведінки іншої людини, і це починає керувати її поведінкою.

Ідентифікація — психологічний захист, який проявляється у злитті з групою, коли людина у висловлюваннях і поведінці ототожнює себе з іншими, використовує займенник «ми» замість «я».

Інтелектуалізація — психологічний захист, який виявляється в здогадуванні суб’єкта про наявність придушених імпульсів, але поведінково вони витісняються.

Інстинкти — це вроджені видові форми поведінки, які виробились в ході природного відбору як результат відбору і закріплення біологічно доцільних дій.

Інстинкт життя — ідея З. Фройда про те, що люди прагнуть до самозбереження.

Інстинкт смерті — ідея З. Фрейда про те, що людям притаманне прагнення саморуйнування та смерті часто виражається зовні як агресія.

Класифікація — структурування інформації, віднесення предметів та явищ до груп, класів, видів, родів.

Когнітивна теорія особистості — надає особливого значення когнітивним процесам (мисленню, усвідомленню, судженню) у розумінні поведінки людини.

Колективне несвідоме — найглибший рівень особистості, що містить спогади й образи, передані в спадщину від наших предків.

Конвенційний рівень спілкування — високий рівень культури спілкування партнерів.

Конкретизація — це розумовий перехід від узагальненого до одиничного, окремого, що відповідає певному поняттю або загальному положенню.

Констелляторний конструкт — тип конструкта, що дозволяє його елементам належати одночасно іншим сферам; однак, якщо елементи ідентифіковані особливим чином, вони закріплені. Цей тип конструкта ілюструє стереотипне мислення.

Конструктивний альтернатив — філософське положення Дж. Келлі про те, що люди здатні до перегляду або зміни своєї інтерпретації подій; що об’єктивну реальність можна розглядати з різних кутів зору.

Конфлікт — зіткнення протилежних інтересів (цілей, позицій, думок, поглядів, тощо) осіб на підґрунті суперництва; відсутність взаєморозуміння між людьми з різних питань, пов’язане з гострими емоційними переживаннями.

Конфліктна ситуація — виникнення протилежних позицій з будь- якого приводу: неузгодження інтересів, бажань, поглядів на одні й ті ж ситуації.

Конфліктогени — слова, дії або бездіяльність, які провокують конфліктні ситуації; ті дії людини, які не відповідають потребам інших; те, що розцінюється як негатив, недоброзичливість або неповага і породжує напруженість у стосунках.

Лабільність — швидкість виникнення і проходження процесів збудження й гальмування.

Лібідо — частина психічної енергії, яка шукає задоволення винятково у статевій поведінці (сексуальна енергія).

Літота — зменшенням образу реального об'єкта або кількісна зміна його частин.

Локус контролю — схильність людини приписувати відповідальність за результати своїх дій зовнішнім силам і обставинам, або навпаки — власним зусиллям та здібностям.

Мандала — символічне вираження цілісності «Я», самості в теорії К. Юнга.

Меланхолік — слабкий, неврівноважений, інертний тип темпераменту, який характеризується високим рівнем чутливості і малої реактивності, уповільненістю реакцій на діючі стимули, а також мовленнєвих, розумових і рухових процесів.

Метапатологія — термін, який використав А. Маслоу для позначення психічних розладів (наприклад, апатії, депресії, цинізму), що розвиваються в результаті фрустрації метапотреб.

Міжособистісний конфлікт — конфлікт, який виникає в результаті взаємодії людей, мета, інтереси, цінності, погляди, норми поведінки і взаємодії, методи роботи яких не співпадають і є конфронтаційними у даній ситуації.

Міркування — це низка суджень, спрямованих на ствердження, заперечення чи доведення певної думки.

Мимовільна увага — вид уваги, що складається в ході взаємин людини із середовищем без її свідомого наміру.

Мислення — пізнавальний психічний процес, який характеризується узагальненим і опосередкованим відображенням дійсності і дозволяє встановлювати зв’язки й відношення між предметами та явищами.

Мнемоніка — наука про пам’ять.

Мнемотехніка — сукупність способів або прийомів, які полегшують запам’ятовування необхідної кількості інформації, і ґрунтуються на законах асоціації.

Модальність — одна з основних властивостей відчуттів, їхня якісна характеристика (колір — у зорі, тон і тембр — у слуху, характер запаху — у нюху тощо).

Мова — це система словесних знаків, що охоплює слова з їх значенням і граматику — набір правил, за якими будується речення.

Мовленнєва діяльність — активний, цілеспрямований, опосередкований мовою й зумовлений ситуацією спілкування процес взаємодії людей.

Монологічне мовлення (монолог) — зв’язне мовлення однієї особи, комунікативна мета якої — повідомлення про які-небудь факти, явища реальної дійсності.

Морфема — це поєднання звуків (фонем), що характеризується певним граматичним значенням, яке може проявлятися тільки в складі слова.

Мотиви — спонукання до діяльності, пов’язані із задоволенням певних потреб.

Мотиви росту — потреби вищого рівня (метапотреби), пов’язані з вродженим спонуканням актуалізувати свій потенціал.

Мрія — внутрішня діяльність, що полягає у створенні образу бажаного майбутнього.

Навички — це індивідуально набута форма поведінки, яка закріплюється в результаті повторень.

Настанова — це неусвідомлюваний особистістю стан готовності до певної діяльності чи поведінки.

Настрій — загальний емоційний стан, що забарвлює протягом тривалого часу окремі психічні прояви та поведінку особистості вцілому, характеризується слабкою вираженістю та усвідомленням причин і факторів, які їх викликають.

Наочно-дійове мислення — мислення, пов’язане із практичними діями над предметами.

Наочно-образне мислення — мислення, яке полягає у практичній перетворювальній діяльності, що здійснюється по відношення до реальних предметів.

Нервова клітина (неврон, нейрон) — це основний структурний і функціональний елемент нервової системи.

Несвідоме — сукупність психічних процесів, актів і станів, що обумовлюються явищами дійсності, впливу яких суб’єкт не усвідомлює.

Нижній абсолютний поріг чутливості — мінімальна величина подразника, при якій виникає ледь помітне відчуття.

Особистісний конструкт — категорія мислення, за допомогою якої людина інтерпретує або тлумачить свій життєвий досвід.

Особистість — 1. Індивід як суб’єкт соціальних стосунків та свідомої діяльності, людина як соціальна істота. 2. Діяч суспільного розвитку, свідомий індивід, який посідає певне становище в суспільстві та виконує певну громадську роль.

Пам’ять — це психічний процес, сутність якого полягає в закріпленні, зберіганні та подальшому відтворенні людиною її попереднього досвіду.

Пасивна уява — мимовільне або довільне створення образів, не призначених для втілення в дійсність.

Переконання — система усвідомлюваних потреб, які спонукають діяти відповідно до своїх поглядів, принципів, світогляду.

1 ... 42 43 44 45 46 47 48 49 50 ... 65
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)